Патент на першу швейну машину отримав англійський винахідник Томас Сейнт, однак його винахід не отримав широкого поширення.

13 червня відзначається День швейної машинки (Sewing Machine Day) — свято неофіційне, але відзначається фахівцями, і нерозривно пов'язане з історією появи цього винаходу, який став частиною промислової революції і дозволив зробити переворот не тільки у сфері легкої промисловості, а й у побуті більшості домогосподарок, інформує Ukr.Media.

Суперечки про те, яку дату вважати Днем народження швейної машинки не вщухають в середовищі фахівців і любителів історії технічних винаходів і в наші дні. Річ у тому, що такої дати немає, і не може бути, якщо ми хочемо говорити однозначно. Навіть в період появи перших швейних машинок спори про право вважатися винахідником доходили до судових розглядів. Зверніть увагу — ми говоримо про них у множині, бо винахід з'явився в різних країнах приблизно в один і той же період часу. Різниця полягала в принципі роботи та технічних особливостях швейних машинок, які з'явилися на світ в період кінця 18 — середини 19 століть. На цьому шляху проявили свої творчі здібності було багато винахідників. Найбільш відомими ж з них були ті, про кого ми поговоримо далі.

Прототипи перших швейних машинок з'явилися у вигляді ідей в 15 столітті. І належать вони Леонардо да Вінчі. Хоча є твердження, що століттям раніше в Голландії якимсь винахідником, ім'я якого залишається невідомим, були зроблені пристосування, що спрощують роботу з пошиття вітрил. Ну, а далі час переносить нас у 18 століття. У 1755 році Карл Вейзенталь патентує конструкцію швейної машинки, що повторює принцип роботи ручного шиття, тобто копіює стежки при пошитті вручну. В Англії, винахідник Томас Сейнт (або Сент) отримав 13 червня 1790 року патент на конструкцію першої швейної машинки, яка, однак, не набула поширення, а призначалася для зшивання шкіри і вітрил. Ця дата і стала підставою для неофіційного святкування Дня швейної машинки. Проте до того способу швейної машинки, який собі уявляє більшість людей, які бачили коли-небудь цей агрегат, було ще далеко.

Відомо, що австрійський кравець і винахідник Йозеф Мадершпергер на початку 19 століття сконструював машинку, в якій використовувалася голка з вушком у гострого кінця (ідея, частково взята у Вейзенталя), а машинка могла робити до 100 стібків у хвилину. У 1830 році більш-менш зручну і практичну швейну машинку створює французький винахідник Бартелемі Тімон. Його дітище робило вже до 200 стібків у хвилину, а отриманий патент і вдала конструкція дозволили створити швейну мануфактуру. Однак проіснувала ця мануфактура недовго, бо була розгромлена і спалена під час протесту обурених робітників, які побоювалися за втрату роботи в результаті спрощення і автоматизації виробництва.

В цей же період (перша половина 19 століття) з'являлися зразки швейних машинок Ханта, Фішера, Гіббоні і ін. Але прорив в області швейних машинок стався в 1845 році разом з винаходом американця Еліаса Хоу. Ця машинка робила вже 300 стібків у хвилину і використовувала човниковий стібок. Однак, і у неї були свої особливості і недоліки: горизонтальний рух голки, вертикальне розташування матеріалів, що зшиваються і ін. Що викликало певні проблеми при виведенні продукту на ринок (навіть право на використання свого винаходу Хоу продає в Англії, а не в США).

Попри те, що всі наступні зразки швейних машинок являли собою модернізації ідей Хоу, законодавцем моди і «брендом на століття» в цій області стала компанія, заснована іншим винахідником — Ісааком Мерріта Зінгером в 1851 році. По суті, його швейна машинка стала глибоко модернізованим варіантом машинки Хоу. Однак ті нововведення, які вдалося внести в її конструкцію цьому винахіднику, дозволяють назвати його дітище новим винаходом.

Завдяки цим доопрацюванням і модернізації Зінгер зумів подолати масу «дитячих хвороб» швейних машинок того часу, а також зробити свій продукт, надійним, зручним, який піддається ремонту і відносно доступним. Саме машинки Зінгера стали мрією всіх домогосподарок, а також показником достатку, так як швейна машинка на перших порах була дешевим продуктом. Кінець 19 століття став справжнім бумом поширення швейних машин, а подальша історія їх розвитку — тема, яка заслуговує на окрему увагу.