22 травня — Микола літній: історія, традиції та прикмети свята

Микола літній — свято, яке шанується християнською і католицькою церквою. Воно пов'язане з подією, коли мощі святого були перенесені в Італію. У православних він є захисником молодих пар, маленьких дітей, моряків, невинних людей. Зараз, практично в кожному храмі і церкві можна підійти до ікони святого і попросити про щось важливе, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Свято традиційно відзначають навесні, 22 травня. Торжество має велику кількість назв. Найбільш відомі — Микола на тепло, Микола Чудотворець, Св. Миколай.

З давніх часів люди вважали, що в цей день весна остаточно передавала свої володіння літу. Дні стають спекотними, сонце починає обпалювати. Це свято користувалося великою повагою на Русі і вважалося значущим для православних. Жителі сіл на честь Миколи літнього придумували молитви, які передавалися з покоління в покоління, стаючи традицією. Люди в своїх молитвах просили Миколу про те ж, що і Господа. Однак церква не схвалювала звернень до Миколи як до Бога.

Почитати пам'ять Миколи літнього почали в XI столітті після безлічі років від виникнення православної церкви.

Греки не вважали це свято особливим. Цей день був для них пам'яттю про втрату святих мощей Миколи. З самого початку пам'ять про нього шанували лише італійці, так як в Італію були перевезені мощі Чудотворця.

Жителі інших країн акцентували свою увагу на місцеві святині і не розглядали це свято як торжество.

Згідно з його життєписом, народився він в багатій християнській родині, на землях Туреччини в III столітті. З малих років дитину привчали до православ'я, вчили молитвам, водили на Літургії. Ставши дорослим, він повністю пішов у релігію, тримав піст. Незабаром Микола став священиком і вчителем для віруючих. Він вчив їх молитвам, допомагав, коли його про це просили. Юнак був відкритим і щедрим, роздав біднякам та інвалідам багатий спадок, який він успадкував від батьків. За короткий термін Микола заслужив визнання і любов віруючих людей.

Зі священика він перейшов в паломники. Він побував у всіх місцях, де згідно зі Святим Писанням, ступала нога Господа. Через деякий час його проголосили архієпископом в місті Миру (зараз провінція Анталії). Його вважали борцем з язичництвом. Святитель Миколай створив чудеса, серед яких:

• Порятунок міста, в якому він жив від голоду, полону, смерті.
• Порятунок моряків під час сильного шторму.
• Воскресив матроса, який розбився при падінні з щогли.
• Врятував від загибелі невинно засуджених.

Він прожив довге життя, помер в 342 році. Після смерті його тіло стало відразу мироточити. Люди, дізнавшись про це, почали стягуватися в місто миру, просячи про позбавлення від життєвих негараздів і хвороб. Мощі святителі зберігали в храмі міста Міра, в спеціальному раку. Але, побоюючись знищення мощей, італійські купці викрали раку і перевезли її до Італії (в 1087 році). Відтоді мощі зберігаються в італійському містечку Барі. Це стало справжнім великим святом для жителів Барі, а потім і всієї Італії.

З XI століття святого почали зображувати на фресках багатьох церков.

Традиції та обряди

Традиційно в цей день в храмах проходять богослужіння. Парафіяни церков, віруючі люди читають молитви, звернені до Святого. Християни часто звертаються до 40-денної молитви, яка може допомогти змінити долю. Прийнято вважати, що якщо протягом 40 днів звертатися до Миколи Чудотворця, то можна кардинально поміняти своє життя:

• Хворі зможуть зцілитися.
• Бідні стануть багатими.
• Самотні люди зустрінуть своїх других половинок.
• Безробітні люди знайдуть хорошу роботу.

Але, молитися потрібно правильно:

• Під час богослужінь заборонено звертатися до святого. Це найкраще зробити поза храмом, бажано у себе вдома, на самоті.
• При читанні молитви слід користуватися тільки канонічним текстом.
• 40 днів поспіль слід звертатися до святого, говорити на його адресу слова подяки.
• Про свої прохання і бажання можна просити святого тоді, коли буде прочитана молитва.

Після візиту до церкви, бажано відправитися в лазню і ретельно помитися, надіти нове або просто чисту білизну. Верхній одяг повинен бути чистим, охайним, випрасуваним. Хлопці одягали лляні світлі штани, сорочки, пов'язували атласні пояси, а дівчата — сарафани.

Також, за традицією 22 травня:

• Надавали допомогу нужденним людям. Ділилися грошима і їжею.
• Жінки з самого ранку повинні братися за прибирання двору, будинку, надвірних будівель.
• Накриття святкового столу. Улюбленими стравами були: оладки, саламат на вершковому маслі або сметані, суп з домашньої локшини.
• Свято з нетерпінням чекають дітки. Святий дарував бідним дітям подарунки, але, потім це стало традицією для всіх дітей. Книга — гідний і корисний подарунок. Не обходилося і без солодощів та іграшок. Презенти клали під подушку дитини або наповнювали шкарпетки, які розвішували над грубкою або каміном. Саме тому Миколу порівнюють з Санта Клаусом.
• Домашніх тварин і худобу годували смачною їжею, довго вигулювали.

Важливо провести це свято правильно, в сімейній обстановці, тоді Микола літній зможе стати сімейним покровителем, виконати всі ваші бажання!

Прикмети

Цей день має свої прикмети та обряди.

• Йде дощ, значить, літо буде врожайним, а весь рік буде щасливим.
• Гарна погода — тепле літо.
• Якщо стоїть суха і вітряна погода з травня по червень — чекайте врожаю.
• Високо літають птахи — до сонячної і ясної погоди.
• Птахи літають низько — буде дощ.
• Якщо в цей період чутно гучне квакання жаб — багатий урожай: овочі, фрукти, злаки.
• Закрилася кульбаба — до негоди!
• Протягом року, влаштовують ритуальні обіди на честь Миколи літнього, щоб захистити себе і близьких від нещасть. Але, спочатку потрібно нагодувати всіх нужденних.
• Важливо більше приділяти увагу домочадцям і друзям.
• Дозволялося гуляти допізна навіть найменшим діткам. Вірили, що ніхто в цей день не зможе образити, викрасти їх.