30 липня — Марина з Лазарем: історія, традиції та прикмети свята

Старослов'янські свята є справжнім мостом в побут і культуру наших предків. Вони дозволяють крізь століття проникнути в систему вірувань, зрозуміти відносини наших пращурів до оточуючих їх явищ природи, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є Марина з Лазарем. Воно відзначається щороку 30 липня (17 липня). Церква в цей день віддає данину пам'яті великомучениці Марині (в хрещенні Маргарита) Антіохійської і преподобному Лазарю Галісійському.

Також 30 липня в народі називають Вогняною Марією. Таку назву день отримав за те, що в цей час часто відбуваються "сухі грози": коли не чути грому, але небо покривається сполохами від блискавок.

З цього приводу в народному фольклорі є невелика легенда де сказано, що в давні часи царівна з небесного царства вирішила перебратися у світ людей, не запитавши при цьому дозвіл у батька. Відтоді він і гнівається, осяваючи небо блискавками зі свого тризуба.

Історична довідка

Свята Марина народилася в кінці 3 ст. н. е в багатій купецькій сім'ї на території Пісідської області в місті Антіохія (суч. Туреччина). Всі її близькі були язичниками, а про християнство дівчинка дізналася зі слів годувальниці.

У віці 12 років Марія таємно прийняла хрещення під ім'ям Маргарита. В цей час по всій Римській імперії почалися масові гоніння на християн. Дізнавшись про вчинок дочки і з метою убезпечити інших членів сім'ї, батько Марії був змушений відректися від неї і вигнати дівчинку з дому.

До 15 років Марія прожила в місцевих печерах ховаючись від розправи разом з іншими гнаними християнами. Одного разу під час полювання в лісі її випадково побачив римський намісник і запропонував стати його дружиною. Дівчина відповіла, що є християнкою і ніколи не зречеться істинного Бога.

Розгніваний настільки зухвалою промовою правитель наказав охороні схопити дівчину і катувати в міському казематі, поки та не змінить свого рішення. На третю добу катувань в темницю де перебувала Марія залетів голуб із золотим вінцем на голові.

Багато людей, які побачили подібне диво увірували в Христа. Звістка про диво швидко рознеслася по Антіохії і в місті в будь-який момент могли спалахнути громадянські хвилювання. Щоб придушити бунт правитель наказав стратити Марію.

Святий Лазар народився в лідійському царстві (суч. Західна Туреччина) в місті Магнезія. Протягом десятиліття він був послушником і ченцем монастиря Святого Сави. На схилі років Єрусалимський Патріарх висвятив його в сан пресвітера.

У новій якості Лазар повернувся на батьківщину і оселився на Галицькій горі. Ще під час життя святого на горі виник однойменний монастир і був побудований Собор Воскресіння Господнього. Святий Лазар помер в 1953 р на сімдесят третьому році життя.

Народні традиції та обряди

На Марину прийнято ретельно спостерігати за погодою, бо багато в чому цей день визначав клімат другої половини осені і початку зими.

Святій Марині молилися про лікування різних жіночих недуг, і просили захисту будинків і полів від удару блискавки.

30 липня традиційно був рибним днем: на столи подавалася юшка, смажена риба і варені раки.

Повір'я та прикмети