Сьогодні здається, що перше місце для маловідомої групи було вирішено наперед, а популярності після конкурсу хоч відбавляй. Але, як нещодавно з'ясувалося, за мелодіями і хітами, що запам'ятовуються, ховалися як злети, так і падіння ABBA. Що ж діялося на той час і через що довелося пройти артистам?
Злети та падіння ABBA
Блиски, атлас, сріблясте взуття... Мало хто знає, що коли 1974 року маловідомий гурт зі Швеції переміг на Євробаченні з піснею Waterloo, це мало досить неприємні наслідки для самих музикантів. Безумовно, про успіх ABBA не йдеться жодних суперечок. Адже ніхто з переможців музичного конкурсу так і не наблизився до їхнього рівня слави. Що вже казати, з того доленосного року було продано 385 мільйонів записів, інформує Ukr.Media.
На жаль, далеко від сцени ховалися злети та падіння ABBA. Докладніше про це стало відомо завдяки документальній стрічці ВВС «ABBA: Незважаючи ні на що». Так, режисер фільму Джеймс Роган зізнався, що артистам «судилося стати знаменитостями». «Євробачення стало важливою віхою на шляху до слави. Але після перемоги вони одразу зіткнулися з великими труднощами».
«Нас не сприймали всерйоз»
Зокрема, спочатку Великобританія, а точніше критики та члени журі Євробачення взагалі не бажали сприймати всерйоз шведів. І якщо на перших можна було заплющити очі, то другі буквально поставили нуль балів групі. Не хотіли брати музику ABBA і на радіо. «Нас не сприймали всерйоз. Думаю, насамперед через одяг. Ми дуже страждали через це», — згадав Бйорн Ульвеус.
Звісно, виконавці прагнули не просто вийти, а й підкорити міжнародний ринок. Але насамперед потрібно було розібратися з хейтом на батьківщині. Сказати, що у Швеції група була популярна, означало б сказати нічого. Багато слухачів відверто називали артистів «надто комерційними», а саму музику «такою, щоб заробити гроші».
Дратував шведів і той факт, що 1975 року їхня держава змушена витрачати фінанси на проведення Євробачення як країна-переможець попереднього року. Через це багато музикантів втратили фінансування, оскільки все пішло на підготовку до заходу. Почалися протести і вже невдовзі на вулицях Стокгольму налічувалося щонайменше двісті тисяч людей. Невдоволення серед громадян було настільки велике, що 1976 року Швеція взагалі відмовилася брати участь у Євробаченні.
Комерційний успіх та повага до творчості
Комерційні, аполітичні та неймовірно популярні. Попри нові хіти ABBA ЗМІ не припиняли хейтити групу. Тих самих музикантів, що вирішили зіграти з артистами, заносили до чорного списку. Понад те, артистів прямим текстом називали ворогами. Хоча, звісно, важливо відзначити, що у цей період з'явився панк, який, м'яко кажучи, суперечив блискучому образу героїв нашого матеріалу. А тому вже 1979 року рух Disco Sucks усіма зусиллями намагався знищити не лише ABBA, а й сам жанр.
Щоправда, ситуація почала покращуватись разом із виходом хіта Dancing Queen. Касета з цією піснею була на повторі протягом туру в гримерній The Sex Pistols. На концерті ABBA у Лондоні у VIP-зоні сиділи учасники гуртів Led Zeppelin та The Who. Що вже казати, навіть Джон Леннон був у захваті від їхньої пісні SOS. І, нарешті, навіть критики стали менш холодно ставитись до творчості артистів.
«Відносини на рівні кохання та ненависті»
Здавалося б, тепер можна без проблем створювати нові хіти, збирати стадіони та продавати ще більше записів. Але разом із розлученням обох пар група розпалася 1982 року. Через 10 років вийшла збірка найкращих хітів, яка стала другою з продажу за всю історію Великобританії. Ще через 7 років дебютував мюзикл Mamma Mia! Настала епоха не лише комерційного успіху, а й поваги до творчості гурту та їхнього неймовірного впливу на поп-музику.
«Вся ця рання критика більш-менш розтанула, а музика залишилася. І музика — це свого роду культурна сила», — висловився Джеймс Роган, говорячи про злети та падіння ABBA у документальній стрічці. І, що важливо, саме завдяки комерційному успіху гурту Швеція сьогодні є центром поп-музики. Адже саме тут створювалися хіти для Брітні Спірс, Тейлор Свіфт, Кеті Перрі. «Тепер їх прийняли як частину своєї культури. Але це стосунки на рівні одночасного кохання та ненависті».
