Третій сезон «Гри в кальмара»: Чому фінал поділив глядачів, і на що нам натякають американським спін-офом. Це не про видовища.

Сьогодні Netflix офіційно випустив завершальний, третій сезон серіалу «Гра в кальмара». І навіть якщо ви ще не встигли його переглянути, складно оминути ту хвилю суперечливих вражень, яку він уже встиг залишити. Здається, цей фінал ще довго залишатиме по собі післясмак — для когось гіркий, для когось задумливий, а для декого відверто розчаровуючий, інформує Ukr.Media.

З чим нас залишає третій сезон: ігри чи трагедія?

Без занурення у спойлери, важко не відзначити, що фінальний сезон кардинально відрізняється від першого вибухового успіху шоу. «Гра в кальмара» завжди була більше, ніж просто змагання на виживання. Вона говорила про тіньові сторони сучасного суспільства: борги, соціальну нерівність, знецінення людського життя заради видовища.

Третій сезон робить ще сміливіший крок — гра майже відходить на другий план, поступаючись місцем внутрішньому надлому головного героя Сон Гі Хуна (Лі Джон Дже) та розкриттю механізмів самої системи. Якщо перші сезони тримали глядача на нервовому очікуванні чергового випробування, тепер серіал більше схожий на психологічний трилер із соціальними підтекстами. Цей вибір і став головною причиною розколу серед фанатів і критиків.

Чому критики розійшлися у думках?

Корейські та міжнародні оглядачі не змогли дійти згоди. Чимало видань критикують сезон за надмірну «мрачність», уповільнений темп і майже повну відсутність драйву, який був характерним для початку серіалу. Видання The Hollywood Reporter відверто назвало фінал «незадовільним», тоді як IndieWire порівняв його з похмурою метафорою про людську приреченість.

Та чи справді це недолік? Дехто вбачає у цьому логічний розвиток історії. Зокрема, Hollywood Handle відзначає, що третій сезон хоч і позбавлений видовищності, але шокує по-іншому — через психологічну оголеність персонажів, візуальну роботу операторів та суворий підтекст.

Фактично, ми бачимо класичний поділ: для когось «Гра в кальмара» — це насамперед екшен і шокові ігри, для інших — притча про людську жорстокість і систему, що перемелює індивіда.

Глядачі: розгубленість, іронія та невдоволення

Соцмережі вибухнули мемами, сарказмом і фрустрацією. Частина фанатів визнає: третій сезон втомлює, залишає більше запитань, ніж відповідей, і позбавлений тієї напруги, за яку багато хто полюбив серіал.

«Треба було зупинитися після першого сезону», — пишуть розчаровані глядачі. Інші кепкують: «Я переміг — навіть другий сезон не дивився». Водночас з'являється чимало голосів, які підкреслюють драматизм і глибину тем, котрі серіал порушує нині — теми провини, безвиході, руйнування ілюзій.

Цікаво, що саме брак «ігор» став однією з найбільших претензій. Але чи не логічно це, враховуючи шлях, який проходить Гі Хун — від учасника до людини, яка хоче зруйнувати саму структуру гри?

Несподівані обличчя: Кейт Бланшетт замість V

Довгоочікуваний камео зірки BTS Техьона, про яке роками ходили чутки, так і не відбулося, чим розчарувало частину фанбази. Натомість серіал зробив хід, який мало хто очікував: поява Кейт Бланшетт у ролі нової вербувальниці.

Її персонаж — холодна, іронічна, майже відсторонена — не просто вводить нову фігуру у гру. Вона — символ наступної фази, місток між знайомою нам корейською реальністю і майбутнім франшизи, що невідворотно рухається за океан.

«Squid Game: America» — ризикований експеримент чи нове дихання?

Поява Бланшетт — не випадковість. Netflix офіційно підтвердив запуск американського спін-офу «Squid Game: America», який зрежисує Девід Фінчер. Якщо згадати його фільмографію — «Бійцівський клуб», «Сім», «Соціальна мережа» — стає очевидно: нас чекає ще похмуріше, ще більш психологічно загострене бачення гри.

Чого варто очікувати? Соціальні виклики американського суспільства напрочуд добре лягають у канву серіалу: борги за освіту, бездомність, расова напруга, медичні банкрутства — список можна продовжувати. З огляду на це, «Squid Game: America» має потенціал не просто скопіювати успіх корейського оригіналу, а трансформувати його під новий культурний контекст.

Що залишається глядачеві?

Третій сезон — це не про видовища. Це про зламані ідеали, втрату віри у справедливість і неможливість залишитися осторонь, коли ти вже торкнувся «гри».

Чи є це гідним завершенням? Питання відкрите. Одні побачать у цьому глибину і чесність, інші — затягнутість і депресію. Але одне можна сказати точно: Цей серіал не женеться за тим, щоб усім сподобатися — він готовий викликати обурення, якщо це необхідно для чесної розповіді.

Попереду — новий етап. Американський. І схоже, на справжній фінал нам ще доведеться чекати.