«Із багатьох» — головний серіал листопада-2025. І ви теж будете від нього в захваті

«Пуститися берега», «Краще телефонуйте Солу», а тепер він зняв новий шедевр — «Із багатьох». І так, очікувано, «Із багатьох» — найкращий серіал листопада-2025 з величезним відривом. На Rotten Tomatoes перші три епізоди отримали рейтинг 100% у критиків і 80% у глядачів.

У серіалі йдеться про «вірус щастя», який раптово вразив увесь світ. Здавалося б, які проблеми може викликати загальне щастя? Але, як справедливо відзначають творці шоу, у подібній ситуації людська цивілізація опиняється на межі повного самознищення. Так що так, вийшов украй цікавий науково-фантастичний серіал про те, як єдина жінка, якої вірус не зміг торкнутися — і вона залишилася нещасною — має врятувати весь світ.

І так, ми всі дивилися, читали і навіть грали в історії про апокаліпсис. Цілі франшизи вибудовувалися навколо ідеї того, що станеться з людством після глобальної трагедії (хай то віруси чи зомбі) — із найвідоміших можна назвати The Last of Us і Resident Evil, а також «Ходячі мерці». Однак у всіх цих творах, хай і піднімаються важливі загальнолюдські питання, немає такої чистоти й прозорості, як в «Із багатьох». Тому що там апокаліпсис — насильницька дія, загальна трагедія.

У серіалі Вінса Гіллігана трагедія зовсім інша. І тільки тут хтось із героїв задається закономірним питанням: «А навіщо рятувати людство?». Адже воно буквально знаходиться там, куди мріяло прийти — всі конфлікти зникли, розуми людей об'єднані всезагальними пацифістськими ідеями, всі вони настільки глибоко етичні, що намагаються розчистити руїни колишнього людства, щоб на цій абсолютно вільній від минулого Землі стояло чисте й світле майбутнє.

Серіал змушує вас замислитися про те, чи варта ваша індивідуальність того, щоб заради неї відмовлятися від всезагального розуміння і щастя? Чи може свобода волі однієї людини бути важливішою, ніж мир для багатьох? Головну героїню серіалу переслідує страх перестати бути собою — це ще одна тема, яку нерідко висвітлюють у постапокаліптичних історіях. Але тут вона стає ще більш актуальною, оскільки нерідко нещасні люди не займаються допомогою собі й не намагаються виправити свій стан, вважаючи це своїм природним станом.

Таким чином Вінс Гілліган потрапляє у дві теми водночас. З одного боку, він показує нам наше сьогодення, в якому всезагальне прагнення до щастя стає практично хворобою — і це, до слова, вже досить обговорювана серед психологів тема.

З іншого боку, дозволяє заглянути в можливе майбутнє, в якому людство віддає на відкуп ШІ всі складні питання і живе в світі, в якому можна просто слухати від нейромереж найбільш задовільні особисто для себе варіанти відповідей. Але головне — поки «Із багатьох» не займає чийогось боку, він показує аргументацію кожної зі сторін, щоб ви могли самостійно зробити вибір, до чого саме лежить ваше серце.

Я тяжію до тих самих «нещасних індивідуалістів» і мимоволі згадую один з епізодів доктора Хауса, де персонаж Г'ю Лорі каже: «Ти мені потрібен з твоєю завищеною самооцінкою, потрібен твій азарт і прагнення піднятися над убозтвом. Але якщо ти щасливий просто бути, ти мені не потрібен».

У цілому «Із багатьох» багато в чому співзвучний з «Доктором Хаусом» у питаннях того, «що є щастя» і «чи справді потрібно до нього прагнути». Тож я з нетерпінням чекаю четвертої серії й щиро сподіваюся, що Вінс Гілліган продовжить висвітлювати всі ці цікаві теми. Але вже зараз для мене «Із багатьох» — явний претендент на «Еммі».