Секрети етикету: як спізнюватися «красиво»

Але чи справді цей неписаний закон етикету є універсальним? Коли запізнення — це припустима соціальна норма, а коли — фатальна помилка, що може зашкодити репутації, діловим зв'язкам або просто гарному вечору в товаристві друзів? З'ясуймо, де проходить ця тонка межа.

На банкет до президента…

Існує поширена думка, що на діловий захід можна запізнитися на 15 хвилин. Це так зване «академічне запізнення» — радше соціальна норма, а не непорушне правило. Чверті години справді може бути достатньо, щоб гості зібралися та привітали одне одного перед тим, як їх запросять до столу.

Однак ця поблажливість має свої межі. На високопротокольних заходах (як-от той самий умовний «банкет у президента»), на важливих переговорах або в культурах, де пунктуальність є культом (як у Німеччині чи Японії), будь-яке запізнення є неприпустимим і свідчить про неповагу.

Якщо в програмі заходу зазначено аперитив, це ваш шанс. Господарі зазвичай особисто вітають гостей, що прибувають вчасно. Головна помилка, якої можна припуститися, запізнившись, — це спробувати непомітно прослизнути до свого місця, ігноруючи організаторів. Навіть якщо ви їх не знаєте, ваш перший обов'язок як гостя — виявити повагу. Знайдіть їх, привітайтеся та коротко перепросіть. Якщо ж організатори — ваші ділові партнери, тим більше підійдіть до них самі. Але не варто вдаватися до довгих пояснень, проклинаючи затори чи непереборні обставини. Достатньо простого «Перепрошую за затримку». Це показує вашу відповідальність і не обтяжує господарів, у яких і без того чимало клопотів.

Входити до зали, коли всі вже сидять за столами, — це порушення етикету. Якщо ви запізнилися настільки, що пропустили початок вечері, і ваш прихід привернув загальну увагу, не дивуйтеся, якщо це відіб'ється на вашій репутації. Втім, форс-мажори трапляються з кожним. Тому запізнившись до початку застілля, намагайтеся діяти максимально тихо. Найкращий варіант — звернутися до офіціанта чи хостес і попросити провести вас на ваше місце. Блукання залою в пошуках вільного стільця лише погіршить незручну ситуацію.

Сівши за стіл, не вривайтеся в розмову сусідів і не чекайте, що вам подадуть усе з самого початку. Обслуговування на банкетах синхронізоване, і вимагати подати страви, які вже забрали, — це спричиняти незручності для персоналу та порушувати загальний хід вечері. Тож якщо ви запізнилися, доведеться долучитися до тієї стадії трапези, яка триває зараз, навіть якщо це вже десерт із кавою.

Дружні вибачення

Спізнюватися на вечірку до друзів не так критично, як на офіційний захід, однак повага до близьких людей вимагає пунктуальності. Ідея бути «модно запізнілим», з'явившись на 5-10 хвилин пізніше, існує, але користуватися нею варто обережно. Це може бути доречним для великої неформальної вечірки, адже так ви даєте господарям трохи часу на останні приготування. А ось приходити раніше — справді неввічливо, бо ви можете застати їх зненацька. Але якщо вас запросили на вечерю у вузькому колі на конкретну годину, пунктуальність — ваш пріоритет.

Якщо розумієте, що затримуєтеся більш ніж на 15 хвилин, обов'язково зателефонуйте господарям, попередьте і переконайте їх не чекати на вас. Адже ви не образитеся, якщо свято розпочнеться без вас, правда?

Зайшовши до кімнати, усміхніться, привітайте всіх присутніх кивком голови та коротко вибачтеся, додавши буквально кілька слів про причину. Вигадувати неймовірні історії в стилі барона Мюнхгаузена недоречно — ви, найімовірніше, перервали загальну бесіду. Не поспішайте перебирати ініціативу в розмові чи виголошувати свій тост. Придивіться до атмосфери й поступово долучайтеся до компанії. А якщо з вами дорогою справді трапилося щось сенсаційне, розкажіть про це пізніше, коли настане слушний момент.

Коли гості встануть з-за столу, ви можете підійти до господарів, ще раз наодинці перепросити та подякувати за чудовий вечір. Та головне — не спізнюйтесь наступного разу!

Семеро одного не чекають

Чи варто чекати на всіх гостей, перш ніж сідати за стіл на домашньому святі? Це залежить від формату. На формальній вечері, де всі сидять за одним столом, — так, традиція вимагає дочекатися. У такі моменти нетерпіння буквально висить у повітрі, гості ковтають слинку, дивлячись на салати, а той, хто запізнюється, автоматично стає «ворогом народу».

Якщо ви опинилися у ролі господині, керуйтеся золотим правилом «семеро одного не чекають». Запрошувати до столу варто не пізніше, ніж через 20-30 хвилин після призначеного часу. Цим ви виявляєте повагу до тих, хто прийшов вчасно. Виняток можна зробити для дуже поважної або літньої людини. А поки гості чекають, запропонуйте їм аперитив та легкі закуски.

Якщо ви запросили друзів до ресторану, не змушуйте пунктуальних гостей нудьгувати. Нехай вони замовлять собі напої та ознайомляться з меню. Щодо страв, ідея, що офіціанти зможуть «притримати» гаряче для тих, хто спізнюється, — надто оптимістична. Ідеальний стейк чи ризотто неможливо відкласти без втрати якості. Найкраща стратегія: запропонуйте гостям, які вже прийшли, замовити легкі закуски, щоб втамувати перший голод. А основні страви замовляйте тоді, коли збереться вся компанія — так імовірніше, що їх подадуть усім одночасно.