«Його дар навряд чи отриманий від Бога». Про загадковий дар Кашпіровського

Пригадуєте ту шалену, колосальну популярність, якої свого часу зажив Анатолій Кашпіровський? Під час його сумнозвісних телесеансів вулиці міст просто вимирали. Здавалося, чи не вся країна прикипала поглядом до блакитних екранів в очікуванні справжнього дива.

Звісно, повз такого народного цілителя не могла пройти велика наука. Досліджувати феномен Кашпіровського взялася видатна нейрофізіологиня, академікиня Наталія Бехтерєва.

Перше враження

Знайомство Наталії Бехтерєвої та Анатолія Кашпіровського відбулося з ініціативи самого екстрасенса. До дослідниці він звернувся чи то по допомогу, чи то за фаховою порадою.

За словами науковиці, новий знайомий спершу справив на неї цілком позитивне враження. Вона розгледіла в ньому спеціаліста, який за допомогою навіювання допомагав малюкам подолати неприємну недугу — нічне нетримання сечі. Бехтерєва зазначала, що ця проблема є доволі поширеною, а завдяки телевізійному впливу Кашпіровського її можна було вирішити одномоментно для тисяч дітей по той бік екрана.

Сама ж Наталія Петрівна вважала, що практично не піддається жодним гіпнотичним впливам. Утім, попри таку впевненість, після першої ж зустрічі з цілителем вона помітила за собою певну дивакуватість. Річ у тім, що під час бесіди академікиня побіжно згадала про своє давнє бажання схуднути, на що отримала від співрозмовника кілька буденних рекомендацій щодо можливої дієти.

Того ж дня Бехтерєва обідала з приятелькою. До столу подали її улюблену смажену картопельку. Проте цього разу, на власний подив, вона навіть не торкнулася жаданої страви. «Оце так вплив!» — подумки відзначила науковиця. Цей епізод неабияк її насторожив: вона вирішила внутрішньо, енергетично «закритися» від цілителя. Під час наступних розмов поводилася вкрай обережно й більше ніколи не згадувала про свої слабкості чи бажання.

— Бажання скинути зайву вагу в мене було і залишається, але я не вважаю, що в цьому мені має допомагати Анатолій Михайлович, — резюмувала тоді Бехтерєва.

Неприємна зміна

Попри легку напругу від тієї ситуації, нейрофізіологиня й далі вважала телесеанси Кашпіровського прийнятними для дитячої терапії. Проте її настороженість різко зросла після перегляду відеофільму, знятого безпосередньо під час одного з його масових виступів.

Ці кадри буквально перевернули уявлення Наталії Бехтерєвої про загадкового гіпнотизера. За словами науковиці, відтоді вже ніхто і ніщо не могло змусити її повірити у щирість та доброчесність народного цілителя.

Вона дійшла висновку, що людей, які зазнали впливу Кашпіровського, необхідно ретельно вивчати. Згодом таке лабораторне дослідження справді провели: воно відбувалося прямо під час сеансу за участю кількох добровольців. Науковці фіксували фізіологічні та нейрохімічні показники, намагаючись збагнути, що саме відбувається з людиною під пресом такого потужного навіювання.

Результати вражали: під час сеансу так званого знеболення піддослідний справді не відчував зовнішніх подразників. Водночас високоточні прилади чітко видавали реакцію і мозку, і тіла! Тобто больовий сигнал надходив, фізіологічний стрес відбувався, але десь на певному етапі шлях до усвідомлення та оцінки цього болю просто блокувався. Наталія Петрівна наголошувала: науці ще тільки належить розгадати механізм того, як саме наш організм здатен провертати такі трюки.

Мета досягається, та якою ціною?

— Анатолій Кашпіровський віртуозно володіє технікою навіювання, — зазначала Бехтерєва. — Такого рівня сугестія, така сила впливу підвладна далеко не всім. Анатолій Михайлович навіює натовпу як позитивні, так і вкрай негативні емоції. Він може змусити людину тремтіти від страху, а може викликати ейфорію. Усе це нагадує гру. Але ця гра безпосередньо втручається в роботу мозку і, зрештою, визначає людську долю.

У своїй знаменитій книжці «Магія мозку і лабіринти життя» академікиня писала про необхідність глибокого аналізу самого малюнка голосу Кашпіровського, щоб знайти в його тембральних модуляціях ті самі незвичні, гіпнотичні елементи. Цілком імовірно, що саме це розкрило б таємницю: яким чином людське тіло раптом починає видавати такі приголомшливі «дива» на його сеансах.

Найбільше дослідницю лякало те, що під час цих масових гіпнозів, імовірно, відбувається екстрена, жорстка мобілізація всіх прихованих ресурсів організму. Так, мета наче досягається, хвороба відступає — та якою ціною? Якщо в майбутньому людині раптом знадобляться життєві резерви для подолання справді серйозної загрози чи недуги, чи не виявиться так, що всі її сили вже були випалені та змарновані на боротьбу з якоюсь дрібною проблемою?

І хоча Наталія Бехтерєва ніколи не применшувала значення тих випадків, коли телесеанси справді ставали порятунком для хворих, вона твердо стояла на своєму: жодної містики чи дива тут немає. Це лише феноменально розвинена здібність, якою керує неймовірно потужна, проте далеко не завжди добра воля однієї людини.

З наукового погляду вона називала таку здібність унікальним даром, який зазвичай дається згори. Проте саме у випадку з Кашпіровським її терзали глибокі сумніви щодо того, що цей дар походить від Творця.

«А що, коли його наділив цим талантом антипод, який теж має величезну силу?» — ставила собі риторичне, але від того не менш моторошне запитання Бехтерєва.