Багато кулінарів не раз чули твердження: якщо додати сіль у воду, то вона закипить швидше. На перший погляд, це здається логічним: мовляв, сіль стимулює якісь хімічні процеси й пришвидшує кипіння. Проте наукова дійсність зовсім інша, інформує Ukr.Media.
Солона вода, навпаки, закипає повільніше, ніж прісна, і це стверджують як кухарі-практики, так і хіміки.
В основі явища лежить ефект, відомий як підвищення температури кипіння (ебуліоскопічний ефект). Коли ви розчиняєте сіль у воді, ви фактично ускладнюєте процес переходу молекул води в пар. Сила притягування між іонами солі та молекулами води збільшує температуру, при якій вода починає кипіти.
Чиста вода закипає при 100°C (за стандартного атмосферного тиску), а солона вода закипить при температурі трохи вищій (наприклад, вода з концентрацією солі для приготування пасти може закипіти при 100.5°C). Різниця є незначною, але цілком реальною.
Через цю підвищену температуру кипіння потрібно також більше енергії, щоб нагріти солону воду до точки кипіння. На побутовому рівні це означає, що солона вода справді закипить трохи повільніше прісної. Крім того, варто згадати ще один нюанс: солона вода більш щільна, ніж чиста, тобто при однаковому об'ємі каструлі її маса трохи більша. Це додатково впливає на час нагрівання, хоча й не так суттєво.
Втім, варто зауважити: у звичайних кухонних умовах різниця майже непомітна на практиці. Пара секунд — ось і вся "втрата", яку ви можете побачити, якщо спеціально стежитимете за моментом закипання. Набагато ефективнішими виявляться традиційні кухонні хитрощі: накрити каструлю кришкою, тим самим зменшити втрати тепла, або використати потужнішу конфорку чи електрочайник.
Таким чином, правда полягає у тому, що солона вода дійсно закипає повільніше, ніж прісна, хоча різниця мізерна. Причина полягає в особливостях фізики кипіння, а не в побутових міфах чи "магії".
