Яку роль відіграють колючки у кактусів. Світ кактусів великий і різноманітний. Колючки у них відрізняються величезною різноманітністю.

Бувають гострі, як голки, при цьому довгі і короткі. Вигнуті і гачкоподібні, жорсткі і м'які, променисті і переплетені в клубочки, перисті та волосовидні, що більше нагадують пух. Всіх різновидів і не перерахувати. Але, незалежно від своєї зовнішньої будови, вони відіграють першорядну роль в житті рослин сімейства Кактусові, інформує Ukr.Media.

В першу чергу вони служать для вбирання вологи. Адже в тих місцях, де ростуть ці незвичайні колючі рослини, довгими місяцями, а часом і роками, відсутні дощі. Як правило, в пустелях протягом доби спостерігається різкий перепад температур. На кінець ночі може бути всього декілька градусів тепла, а в середині дня повітря розжарюється до +40 - +50 градусів. Природно, що при таких умовах йде інтенсивна конденсація водяних парів з утворенням рясної роси. Ось саме роса і служить кактусам основним джерелом вологи.

Кактуси здатні вбирати воду всією поверхнею стебла, але колючки роблять це особливо інтенсивно. Вони є видозміненими листками, що нагадують мікроскопічно тонкі трубочки, які активно всмоктують найменшу вологу. Так, з однієї краплі не нап'єшся. Але ж на одному дорослому кактусі тисячі колючок! І кожна вранці здобуває свою крапельку роси. Як кажуть, з миру по нитці, тобто по краплі, ось і спрагу втамував.

Звичайно, в якійсь мірі колючки служать і для захисту. Але, поміркувавши, неважко здогадатися, що в тих місцях, де дощі йдуть раз на кілька років, тварини навряд чи зможуть мешкати. Тому і захищатися особливо немає від кого. В таких краях ростуть кактуси з м'якими і тонкими колючками, які не представляють особливої небезпеки.

Кактуси з великими і рідкими колючками, абсолютно не прикривають стебло, є жителями трав'янистих місць. Ясно, що ці колючки не можуть активно напоїти або захистити від палючого сонця. Та й немає в цьому необхідності, коли навколо повно трави і чагарників, дають благодатну тінь. І вологи тут цілком вистачає для нормального життя. Посушливий період завжди змінюється сезоном дощів. Тому такі ось колючки бувають досить значних розмірів і служать виключно для захисту від травоїдних тварин. Тверді і гострі, вони надовго відбивають бажання спробувати такий кактус на смак.

Яку роль відіграють колючки у кактусів. Світ кактусів великий і різноманітний. Колючки у них відрізняються величезною різноманітністю.

Ще одне завдання колючок - захист стебла від палючого сонця. У деяких видів кактусів колючки настільки щільно покривають стебло, що його практично не видно. А є види, вкриті густим білим пухом, нагадує розкішне хутро. І білий колір тут зовсім не випадковий: адже добре відома його здатність ефективно відбивати світло. Все це допомагає уникнути згубного перегріву на сонці. А холодної ночі така шубка захистить від холоду, коли бувають часті в цих місцях мінусові температури.

А ще колючки служать прикрасою, щоб залучати любителів-кактусистів. Знаю, звучить смішно, але любителі кактусів мене зрозуміють. Бо різноманітність форм, розмірів і відтінків кактусних колючок просто приголомшує. Наведу лише кілька прикладів. Не можуть не захоплювати колючки-пір'ячко Mammillaria plumosa - ця красуня просто поза конкуренцією!

Mammillaria lasiacantha може продемонструвати цілу групу рослин з колючками-пір'їнками. Як виглядають ці мамміллярії? З ареол розходяться тонкі промінчики чисельних колючок, кожна з яких окремо нагадує за своєю будовою пір'їнку.

Яку роль відіграють колючки у кактусів. Світ кактусів великий і різноманітний. Колючки у них відрізняються величезною різноманітністю.

А Mammillaria bocasana у своїй білій пуховій шубці - просто сама чарівність, Снігуронька, заблукала в теплих широтах. До речі, про сніги. Вражає Mammillaria egregia, в ідеальному порядку покриті білосніжними колючками, що нагадують собою ажурні сніжинки. Думаю, достатньо цих описів, щоб уявити собі неповторну красу цих створінь.

Світ кактусів великий і різноманітний. Протягом століть йшов процес пристосування цих дивовижних рослин до екстремальних кліматичних умов, які виникали в місцях їх проживання. І в підсумку ці рослини, які не мають ні гілок, ні листя, змогли навчитися жити і щодня успішно вирішувати завдання з добування, накопичення та раціонального витрачання живлющої вологи. Думаю, вони гідні нашого захоплення.