Зизифус, або китайський фінік: особливості вирощування

Напевно, багато хто з вас зустрічали цю рослину, щонайменше, в якості компонента деяких косметичних або харчових продуктів. «Маскується» під різними назвами: «зизифус», «унабі», «ююба», «китайський фінік», адже все це одна і та ж рослина. Так називають культуру, яку здавна вирощували в Китаї, причому, вирощували як цілющу, поряд з женьшенем і елеутерококом. З Китаю її завезли в країни Середземномор'я, а звідти зизифус почав потихеньку поширюватися по всьому світу.

Особливості вирощування зизифуса

Багато вважають, що китайський фінік — це виключно південний екзот і вирощувати в умовах помірного клімату його неможливо. Крім цілющих властивостей, про що пізніше, сучасні сорти зизифуса мають великі довгасті ягоди-кістянки (розміри досягають 3х5 см) зі своєрідним кислувато-солодким смаком, інформує Ukr.Media.

Вирощувати зизифус у себе на ділянці нескладно. У нього дуже потужна коренева система. Рослина здатна легко переносити посуху, невимоглива до грунтів та добрив. Напевно, не варто вирощувати її тільки там, де грунтові води стоять дуже високо.

Зизифус виростає від 3-х до 8-ми метрів у висоту, з вигнутими, червонуватого відтінку молодими гілками, з часом кора стає сірою. Листя овальні, шкірясті, блискучі, приємного для очей яскравого зеленого кольору, довжиною приблизно 5 см. А ось квіточки блідо жовті і дуже дрібні, зібрані в невеликі суцвіття по 3-6 штук. Цвіте зизифус з середини червня до середини серпня, так що ніякі заморозки квіточкам не страшні.

Взимку в стані спокою зизифус спокійно витримує мороз до -25 градусів, однак, якщо у вас молоденький щеплений саджанець, то в першу зиму варто підстрахуватися і підгорнути місце щеплення землею, або повністю укрити саджанець, зробивши повітряно-сухе укриття. Для цього потрібно спорудити жорсткий каркас (поставити, наприклад, великий пластиковий бутель без дна) і засипати його землею або сухим листям. Але, це вже у крайньому разі, якщо у вас бувають сильні морози, а саджанець зизифуса ще маленький. У наступні роки потреба в укритті відпадає.

Формування зизифуса

Формувати зизифус можна по-різному. Комусь подобається кущ, а комусь — деревце. Якщо вирішили вирощувати як дерево, то регулярно видаляйте всю поросль на штамбі, на висоті приблизно 50-70 см і залиште 4-5 скелетних гілок, які рівномірно розподілені в різні сторони. Крім того, регулярно видаляють загущаючі пагони, які ростуть усередину крони, і роблять навесні санітарну обрізку.

Посадка зизифуса

Зизифус дуже любить сонце. Тому для посадки вибирайте добре освітлюване місце в саду. Посадкову яму готують, як і для більшості плодових культур, даючи можливість саджанцю добре прижитися і піти в зростання. Суміш для наповнення посадкової ями повинна бути легка, пухка і поживна. У південних регіонах садити саджанці зизифуса варто восени, після того як знизиться температура, приблизно кінець жовтня-листопад. Спеки вже немає, починають йти дощі — саджанець добре приживеться до настання морозів. У північних регіонах краще, надійніше, садити навесні.

І тут у зизифуса є одна цікава якість, яка стає його перевагою. Він навесні прокидається дуже пізно, в травні. Багато, хто стикається з цією рослиною вперше, вважають, що саджанець загинув, не пережив зиму. Не поспішайте впадати у відчай, почекайте, швидше за все, він живий, але бруньки прокинуться лише у травні, адже вегетація у зизифуса починається при середньодобових температурах +12-14 градусів. Тому й садити і пересаджувати його можна практично всю весну.

Зизифус рослина перехресно запилювана. І це дуже важливо для отримання хорошого врожаю. На самотньо зростаючому кущі (дереві) утворюються тисячі квіток, але плоди зав'яжуть лише деякі з них. Тому садити варто 2-3 рослини, можна одну сортову, а іншу — сіянець. При такій посадці ви виявите, що врожаї зизифус може давати дуже великі — вже на третій рік до 10 кг. Правда, дозрівають ягоди зизифуса не одночасно, а протягом всієї осені — з вересня і до заморозків, що полегшує їх переробку, адже між збором партій урожаю ви встигаєте вивчити, що б ще зробити.

Розмноження зизифуса, або Унабі

Найпростіший спосіб завести у себе зизифус — це, звичайно, купити готовий саджанець, але можна роздобути його насіння та посіяти. Тільки пам'ятайте, що насінню, щоб вони зійшли, потрібна стратифікація (тривала обробка холодом і вологою). Простіше кажучи, насіння зизифуса потрібно посіяти в ємність восени, зволожити і поставити в холодильник, погріб або під товстий шар снігу. З настанням весни ємність ставлять в тепле місце і чекають сходів. Правда, при такому способі розмноження ви отримаєте «рослину-дичку» з не дуже великими плодами (розмір приблизно 2х3см, але їсти можна) і з великою кількістю колючок (зизифус — рослина колюча).

Сіянець можна прищепити хорошим сортовим черешком. Але завдання це не з легких, і воно вдається не всім, а тільки досвідченим садівникам. Проблема в тому, що деревина зизифуса дуже тверда, не дарма йому дали ще одне ім'я — «залізне дерево». Окулірування не пройде, тільки покращена копуліровка, причому з постійним наточуванням прищеплювального ножа.

Так що, якщо хочете мати рослину з великими і смачними плодами, то, або шукайте досвідченого фахівця з щепленням, або шукайте готовий саджанець. Хоча, пробуйте самі, а раптом у вас легка рука і вийде?

Використання зизифуса в кулінарії і народній медицині

Плоди зизифуса використовують у свіжому, і у переробленому вигляді. Їх можна в'ялити на сонці, консервувати у вигляді компотів і соків, маринувати, варити варення і навіть робити вино. До речі, про вино — склянка компоту з зизифуса добре допомагає вранці від похмілля. Мабуть, це пов'язано з його унікальними цілющими властивостями.

Перше і найголовніше — зизифус ідеальний засіб для лікування гіпертонії, причому найбільш запущеної. Для цього потрібно просто мати у себе в саду цю рослину (не обов'язково сортову) і щодня з'їдати по кілька плодів або свіжих або сушених). Можна робити відвар з молоденьких листочків, це теж допоможе при гіпертонії, а заодно і при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Є у зизифуса і ще одна назва — «грудна ягода», що говорить про його користь для лікування простудних захворювань верхніх дихальних шляхів.

• У зизифуса аскорбінової кислоти у 20 разів більше, ніж у лимоні.
• Зизифус чудово оздоровлює повітря, як і хвойні рослини, виділяючи фітонциди. Правда, тільки в теплу пору року.
• Вважається, що злі духи і змії обходять зизифус стороною (тому є сенс садити його біля будинку).
• Зизифус — хороший медонос, причому влітку, коли багато рослин в садах вже відцвіли.
• Якщо пожувати листя зизифуса, то на деякий час зникають смакові відчуття — ні солодкого, ні гіркого, ні солоного, ні кислого — нічого! Хоча навіщо нам це? Хіба що, коли потрібно проковтнути гірку пілюлю.