І абсолютно марно. Вона одночасно прикрашає ділянку, відлякує мишей і шкідників і дуже корисна. Тільки не вся бузина, інформує Ukr.Media.
Бузина буває чорною або червоною. Червона отруйна, і тому найперший засіб від садової нечисті. Чорна бузина отруйна тільки поки зелена, але як дозріє, стає досить смачною і їстівною.
Там, де росте бузина, не проскочить, не пролізе в радіусі 10 м жоден шкідник. Цю особливість садівники помітили давно. Треба тільки дотримуватися обережності і техніку безпеки, бо її настої і відвари помірно отруйні для ссавців.
Основний арсенал зброї бузини міститься в коренях, які містять синильну кислоту. Вона дуже отруйна, в тому числі і для комах, мишей і щурів. Ще бузина має різкий запах, що викликає почуття паніки у гризунів. Тому до неї не наближаються і гризуни.
Знаючи це, деякі садівники запасаються гілочками бузини і розкладають її по грядках, льохах і підвалах.
Будь-який вид бузини досить невибагливий. А тому зростає практично сам по собі. У північних районах рослини можуть підмерзати, але влітку вони швидко відновлюються і нормально плодоносять.
Варіанти застосування рослинного захисту:
- висаджувати на ділянці;
- заносити в комору, підвал, погріб свіжі гілки;
- обкладати зірваними гілками грядки, обв'язувати ними стовбури;
- посипати сухими, потовченими листям землю навколо дерев, підлогу в льохах;
- обприскувати приміщення відваром або ефірною олією.
Намагайтеся розміщати гілочки там, де вона буде недоступною для дітей. Особливо якщо мова йде про червону бузину. У льохах її гілки розкладають поруч з щурячими і мишачими норками.
Для посилення запаху гілки на кілька секунд занурюють її в окріп.
Садіть бузину — вона росте чудово і сама, навіть у лісі, а посадивши її на городі, можна без зайвих проблем користуватися її плодами і заодно позбавлятися від шкідників.
