Сьогодні хотілося б зупинитися на популярних городніх рослинах, яким підживлення золою в кращому випадку не йде на користь, а в гіршому — шкодить, інформує Ukr.Media.
Не підгодовуйте золою ті рослини, які воліють рости на кислих ґрунтах — азалія, кавун, верес, лохина, гортензія, перстач, редис, рододендрон, щавель. Також до списку можна додати різні хвойні культури.
Не варто практикувати одночасне внесення золи з гноєм (пташиним, курячим, кінським і т. д.) і мінеральними азотними добривами (аміачна селітра, сечовина), а також з суперфосфатом. Ефективність таких підживлень буде мінімальною, оскільки зола утруднить засвоювання рослинами інших компонентів.
Не слід вносити золу одночасно з доломітовим борошном, бо обидва компоненти мають сильний залужнюючий ефект.
Водночас можна довго зберігати і надалі застосовувати суміші, до складу яких входить зола і сульфат калію, натрієва і калієва селітра, фосфоритне борошно, різні вапняні добрива (з урахуванням поправки вище, пов'язаної з сильним залуженням ґрунту).
Безпосередньо перед внесенням (тобто довго не зберігаються, але поєднувати і одночасно вносити цілком можна) золу за потреби змішують з кальцієвою селітрою. Всі компоненти такого складу будуть добре засвоюватися багатьма культурними рослинами.
Також важливо пам'ятати, що кожному добриву — свій час. На початку сезону навесні для швидкого нарощування зеленої маси особливо необхідні азотні підживлення. У пору цвітіння і утворення плодів влітку важливу роль відіграють фосфорні добрива. Ну а восени, незадовго до достигання плодів, найбільш корисні калійні підгодівлі, у тому числі і деревна зола.
По можливості періодично стежте за рівнем кислотності ґрунту (продаються спеціальні маркери в садівничих магазинах). Якщо pH>7, попіл краще не використовувати.
Наостанок зазначимо, що середня рекомендована доза для внесення золи на ділянці становить до 1 склянки на 1 м².
