Сильний мороз, холодний поривчастий вітер і рясний снігопад можуть пошкодити рослини у вашому саду не лише взимку. Весняні удари стихії не менш небезпечні. Подбайте про своїх зелених вихованців у період міжсезоння, інформує Ukr.Media.
Перед підступністю предвесняної природи з нестійкою погодою, добовим коливанням температур і яскравим сонцем навіть найстійкіші рослини, які пережили тривалу зиму, можуть виявитися безсилими. Однак існують способи зменшити небажані наслідки погодних "катаклізмів". З тим, як захистити рослини у передвесняний час, ми розберемося разом з вами.
Передвесняний час — це період між зимою і весною, коли середньодобові температури повітря коливаються від 0 до 5° С, а опади спостерігаються найчастіше у вигляді дощу. Саме у цей час сад починає пробуджуватися від зимового сну. У кліматі середньої смуги передвесняний період припадає на кінець лютого — початок березня. Однак ті чи інші "примхи" погоди можуть впливати на рослини навіть до травня.
Мороз і сонце
Нашкодити рослинам у цей період може як суворий мороз, так і різка відлига. У денний час температура повітря може значно підніматися (це викликає активний сокорух у стовбурах і тканинах рослин), а вночі підморожує (температура різко падає нижче за нульову позначку).
Передвесняний час — небезпечний період року не лише для трав'янистих рослин, але й для дерев та чагарників. Вдень нагріта сонцем кора розширюється, а вночі може полопатися від морозу. На стовбурі утворюються рани — морозобоїни, і у важких випадках дерево може загинути. Місця пошкоджень одразу ж необхідно обмотати мішковиною, щоб тканини не висушувалися. А з настанням тепла починають лікування: зачищають пошкоджену ділянку гострим ножем до здорової тканини, дезінфікують 1 %-вим розчином мідного купоросу, потім замазують садовим варом або сумішшю глини, коров'яку і золи (1:1:0,1) і обв'язують місце пошкодження мішковиною або целофаном.
Гарним захистом дерев у цей час є укриття з південного боку соломою або листами фанери, що допомагає відбивати сонячні промені і уповільнює процес пробудження рослин. Але найкраще подбати про рослини заздалегідь, ще наприкінці осені або у лютому під час відлиги, і побілити їх стовбури спеціальними складами (водно-дисперсійною, водоемульсійною або алкідною фарбами).
Поворотні заморозки загрожують плодовим деревам, у яких за різкого зниження температури затримується зростання, підмерзають бруньки і нерідко відмирають зав'язі, що може призвести до втрати майбутнього врожаю.
Найбільш вразливими у мороз є рослини з ранніми термінами вегетації і ті, які походять з теплих країн, наприклад, такі, як лавровишня, тис або ялина. Найбільших пошкоджень мороз завдає:
- молодим екземплярам (зі слабкою, нерозвиненою кореневою системою і недостатнім імунітетом);
- рослинам, які були пересаджені восени (у них може бути пошкоджене коріння, а також можуть проявитися наслідки стресу і нестачі часу на акліматизацію);
- рослинам, які зростають у місцях весняного підтоплення або на занадто вологому ґрунті (у таких випадках під удар потрапляють навіть рослини тих сортів, які заявлені як морозостійкі);
- рослинам, під які добрива (найчастіше азот) вносили пізно восени.
Взимку рослини поступово слабшають, їх морозостійкість знижується, і від'ємні нічні температури тягнуть за собою пошкодження молодих приростів: квіткових зав'язей і бруньок. Якщо ще лежить сніг, турбуватися не варто, а ось за наявності безсніжної зими на ніч потрібно вкривати вразливі рослини спанбондом. За відсутності снігу взимку виникає і така проблема, як випинання з-під землі коріння, яке відбувається через чергування замерзання і відтавання, а також осідання ґрунту. Щоб коріння, яке виступило на поверхню, не висохло і не перемерзло, його присипають землею.
Фізіологічна посуха
До цього явища особливо схильні вічнозелені хвойні рослини, чия хвоя і взимку продовжує випаровувати воду. Фізіологічна посуха настає, коли коріння рослин не в змозі увібрати воду, незважаючи на те, що у ґрунті її кількість є достатньою. Цьому сприяє промерзла земля. Взимку "посуха" може з'явитися і у результаті надмірного засолення ґрунту. Згодом вбираючі властивості коріння зменшуються, у результаті хвоя рослин стає бурою, жовтіє і навіть починає обсипатися. Причому пошкодження можуть бути досить значними.
Через посуху хвойні втрачають свої декоративні властивості набагато частіше, ніж через нестачу добрив, грибкових хвороб або шкідників. Перешкоджати цьому стану допоможе у першу чергу рясний передзимовий полив рослин. Протягом зими вічнозелені рослини теж потрібно трохи поливати, тільки робити це слід у помірно теплі дні за температури повітря, яка вища за 0° С. Полив допоможе цінним екземплярам хвойних порід зберегти на корінні мікоризу (ґрунтові грибки), завдяки якій хвойні більш ефективно вбирають воду і поживні речовини. З останніми, до речі, восени старатися не варто — їх надлишок у ґрунті не менш шкідливий, ніж нестача.
Сніг і лід
Небезпечним взимку вважається не лише мокрий сніг, під вагою якого можуть ламатися тендітні гілки молодих дерев, а й підтоплення у результаті різкого танення білого покривала. Коли сніг починає танути, а земля ще замерзла, вона не може швидко увібрати надлишок вологи. Часто рослини, особливо у низинах, буквально "стоять у воді", і якщо така ситуація триває довго, це може їх знищити.
Особливо сильно від талого снігу і льоду може постраждати газон. Лід для нього не менш небезпечний, ніж сніг, його кірка не пропускає повітря, у результаті газонна трава "задихається" і може загинути. Щоб цього не допустити, потрібно періодично розбивати лід, що утворюється, — це забезпечить доступ повітря до ґрунту і коріння. Повітряна "подушка" не лише стане засобом для "обігріву" рослин, але й знизить ризик розвитку грибкових захворювань, які провокує вологе сніжне середовище. Коли сніг розтане, і поверхня ґрунту підсохне, відмерлу траву потрібно згребти і видалити.
Вітер
Дуже часто наприкінці зими дерева страждають не стільки від морозу, скільки від крижаного північного або східного вітру, що висушує їх та підсилює згубну дію холодного повітря. Щоб цього не сталося, особливо чутливі рослини мають бути висаджені у тихих, захищених від вітру місцях. Там, де зимові вітри носять постійний характер, перешкодою для них стане ажурний паркан. Цілісна огорожа для цього не підійде — рослини вона захистить, але вітер відіб'є, і у інших частинах саду він буде "господарювати" з подвоєною силою.
Зі східного боку ділянки природним "живим щитом" може послужити огорожа з вічнозелених або хвойних рослин. Для цього підійдуть морозостійкі види з глибокою і добре розвиненою кореневою системою (сосна звичайна, сосна чорна, самшит). Рослини, що зростають окремо, наприклад, біля тераси, можна вкривати від поривів вітру захисними матами, підбираючи їх так, щоб вони вписувалися у загальний стиль ділянки.
Сіль
Не дивуйтеся тому, що хлорид натрію теж потрапив до нашого "чорного списку". Білі кристали часто використовують для посипання слизьких сходів і доріжок у саду. Це дійсно знижує ризик падінь і травмування людей, але одночасно шкодить навколишньому середовищу. Навесні сіль розчиняється, потрапляє у ґрунт і отруює його. Надлишок солі, який призводить до засолювання ґрунту, — отрута для рослин. Вони в'януть, жовтіють, слабшають і можуть загинути. Тому замість солі краще використовувати пісок, дрібний гравій або, у крайньому разі, хлорид кальцію.
У передвесняні дні головне правило грамотного садівника — орієнтуватися за обставинами. Якщо прогнозуються заморозки — на ніч потрібно вкривати рослини агроволокном або солом'яними матами, а вранці укриття знімати. Попри дбайливе і уважне ставлення до рослин, якась їх частина, на жаль, може загинути — з цим доведеться миритися. У протистоянні примхам мінливої погоди може бути важко знайти "золоту середину", але ентузіазму у завзятих городників це не має зменшувати.
