Навіщо потрібно обов'язково білити яблуні перед зимівлею та рецепт ефективної саморобної побілки

Після сильних осінніх дощів, коли яблуні скидають листя і входять у стан спокою, їх слід побілити перед зимівлею. Якщо ви вже білили у вересні чи жовтні, повторне білення не зашкодить, якщо частину або все покриття змило дощем, інформує Ukr.Media.

Зазвичай білити яблуні починають з третього року життя дерева, але й для старої яблуні процедура також актуальна, проте частота білення може бути зменшена до одного разу на 2-3 роки, залежно від стану дерева та кліматичних умов.

Старі добрі саморобні суміші для побілки дерев як і раніше не виходять з моди. І білять стовбури зовсім не з естетичних міркувань: восени побілка у дорослих яблунь допоможе зменшити тиск комах-шкідників, що забралися в кору на зимівлю, і знизити захворюваність плодових грибковими хворобами, а молоді дерева захистить від морозобоїн після сонячних опіків.

Суміші з білим кольором використовуються тому, що вони ефективно відбивають сонячне світло, пом'якшуючи зміни температури стовбура, коли зимове сонце нагріває кору, а потім настає сувора морозна ніч, і кора тріскається.

Якщо ви поспішили і виконали побілку в першій половині осені або ж уся осінь була дощовою, то потім перед зимівлею треба оцінити ефективність покриття. За необхідності побілити знову.

Перед початком побілки досвідчені садівники радять зробити так: акуратно відгорніть трохи ґрунту навколо основи саджанця — в ідеалі побілка має починатися на 3-5 см нижче лінії ґрунту, а потім підніматися вгору на 60-90 см. Як тільки другий шар побілки висохне, ви зможете знову закрити ґрунтом і замульчувати низ саджанця. Цей простий лайфхак допоможе дереву пережити зиму.

Хоча зазвичай яблуню білять з усіх боків для однорідності, в режимі жорсткої економії або нестачі часу, деякі обмежуються південною стороною дорослого дерева, найбільш схильною до пошкодження сонячними опіками — варіант для найбільш ощадливих садівників, яким ціни на готові суміші здаються надто витратними. Однак, якщо зробити свою побілку, то вистачить побілити яблуню повністю, не переживаючи про схудлий гаманець.

Осіння побілка яблуні буде особливо корисна при кислому ґрунті. Вапно — один з головних інгредієнтів у саморобній побілці, яка, скажемо чесно, змивається опадами в ґрунт частіше заводських сумішей. Але в цьому і є плюс! Помірне вапнування підніме низький pH до нейтрального і не загрожує залуженням.

Побілка яблуні перед зимівлею проводиться з прицілом на захист у січні та лютому — подібно до того, як лопаються трубопроводи від замерзлої води, морози пошкоджують трубчасті судини в тканині кори дерева.

Якщо детальніше, то ця травма відбувається так: зимове сонце, яке до полудня поступово починає світити сильніше, нагріває темний стовбур дерева і у відповідь рослина запускає перекачування соку з коренів у тканини. Якщо потім температура падає нижче нуля, то судини рвуться. Це пошкодження часто має прихований характер, але в важких випадках проявляється у вигляді великих ділянок відмерлої кори або тріщин на південній стороні дерева.

Важливо нагадати, що білять тільки плодоносні яблуні, але не саджанці першого-другого року. Вапняна суміш може спалити ніжну кору і цим перешкоджає здерев'янінню стовбура. Саджанці краще обв'язати агротекстилем або гофрокартоном (ось його можна пофарбувати в білий), залишивши, однак, ідею з пластиковою плівкою, знятою з парника. Під пластиком утворюється сприятливе середовище для розмноження збудників хвороб.

Отже, підбиваючи підсумок. Сенс осінньої побілки і повторення під зиму при втраті цього захисту полягає в протидії двом головним загрозам. Перше — це захист від сонячних променів під час відлиг. Кора, покрита побілкою, краще відштовхує сонячні промені, тим самим попереджаючи опіки через перегрів і подальше розтріскування. Друге — вапно і фунгіциди — борються зі шкідниками, комахами і хвороботворними мікроорганізмами, що оселилися в корі.

Саморобна побілка

У склад саморобної і навіть найдешевшої побілки обов'язково мають входити три компоненти:

• білий пігмент, наприклад, крейда або вапно, оскільки саме білий колір найкраще захищає кору від сонячних променів;
• адгезивна основа, що фіксує пігмент на корі, не дозволяючи суміші стікати по стовбуру;
• фунгіцидний препарат, що знищує інфекцію в тріщинах кори.

Ось суміш, яку може приготувати будь-хто, взявши на 10 літрів води два кілограми гашеного вапна, 500 грамів сульфату заліза, 300 грамів міді і столову ложку карболової кислоти, щоб відвадити мишоподібних гризунів і зайців.

Рецепт іншої суміші дійшов до нас з давніх часів з невеликими варіаціями. Якщо предки просто обмазували стовбур яблуні сумішшю коров'ячого гною і глини, то тепер для посилення ефекту роблять так. На 10 літрів води і два кіло вапна беруть по кілограму коров'ячого гною і глини плюс 250 грамів мідного купоросу. Настоюють три години.

Третій варіант: 400 г мідного купоросу розчиняють у 2 л гарячої води і змішують зі 100 г казеїнового клею, 2 кг гашеного вапна, розбавляють кількістю води в 8 літрів.

Готові суміші

Недолік вапняної побілки в тому, що таке покриття швидко змивається або кришиться. Саме тому після осінньої побілки яблуні вапняковою або крейдяною сумішшю вам знову доведеться білити перед зимою.

Якщо використовувати водоемульсійні або водно-дисперсійні фарби, то однієї побілки на рік, максимум двох, буде достатньо.

Основною перевагою фарби на водній основі є її довговічність: вона утворює на поверхні стовбура міцне, але паропроникне, дихаюче покриття, стійке до змивання і впливу сонячних променів.

У садовому центрі можна купити вже готові суміші, а деякі беруть просту акрилову фарбу, підмішуючи в неї фунгіциди з міддю.

Правила побілки

Осінню побілку проводять, як правило, у другій половині осені — у жовтні та листопаді, коли немає сильних опадів, у сонячний день при температурі повітря близько 3 градусів.

Перед процедурою слід уважно оглянути яблуню: стовбур і нижня основа скелетних гілок повинні бути з чистою і сухою корою.

У старих дерев видаляють нарости лишайників, рясно змочуючи/промиваючи наступним розчином: 1 кг солі на 2,5 кг золи і 2 тертих шматки господарського мила. Всі інгредієнти перемішують, заливають відром окропу, підігрівають до кипіння і застосовують після того, як суміш охолоне. Потім беруть дерев'яний скребок і акуратно зчищають утворення.

Чищення кори проводиться, на відміну від побілки, в похмурий, а не сонячний день. В кінці роботи обов'язково спаліть осипані на підстилку фрагменти кори.

Потім треба знову дочекатися гарної погоди і всі пошкодження після чищення обробити садовим варом або саморобною лікувальною шпаклівкою: суміш двох частин глини з частиною коров'ячого гною і добавкою мідного купоросу. Замазка повинна мати консистенцію густої сметани.

Дану маніпуляцію потрібно проводити вранці, щоб до вечора кора встигла підсохнути.

Чим білити — пензлем чи пульверизатором? Все залежить від кількості побілки. Пульверизатором зручніше користуватися, але витрата суміші виходить вище. Якщо ви хочете взяти пензель, купіть такий, щоб відповідав товщині скелетних гілок. Добре зарекомендував себе звичайний малярний валик.

Працюйте не поспішаючи, ретельно, починаючи покриття з нижньої частини стовбура вгору, поки не побілите скелетні гілки на 30 см вище від розгалуження.