Куди подіти опале листя? — Зробити компост! Пояснюємо, як

Більшість людей чомусь вважає, що опале листя на присадибній ділянці — це просто сміття. Але досвідчені садівники знають, що з нього можна зробити цінне органічне добриво — садовий компост, отриманий шляхом розкладання листя за участю бактерій, грибків та черв'яків. Хоча компост не замінить гній, він значно покращить стан ґрунту та позитивно вплине на врожай.

Частково розкладене листя (молодий компост) — чудовий продукт для мульчування. Така мульча захищає грядки і квітники від бур'янів та ранніх заморозків. Важливо пам'ятати, що для мульчування слід використовувати тільки здорове листя, оскільки збудники хвороб можуть вижити під час звичайного, «холодного» компостування. При «гарячому» компостуванні (коли температура всередині купи досягає 60-70°C) більшість патогенів гине, однак досягти такого режиму на садовій ділянці складно.

Часто можна почути міф, що листовий компост закислює ґрунт. Насправді готовий компост має нейтральний рівень pH (6.5-7.5) і навіть допомагає стабілізувати кислотність ґрунту. Тому додавати розкислювачі (вапно, попіл) безпосередньо в компостну купу не варто — це може призвести до втрати цінного азоту. Якщо ваш ґрунт потребує розкислення, вносьте попіл чи вапно окремо, безпосередньо в грядки.

Зрілий компост підвищує родючість ґрунту, збагачуючи його гумусом та мікроелементами. Крім того, компост покращує структуру ґрунту: допомагає утримувати вологу в піщаних ґрунтах і забезпечує доступ повітря в глинистих.

Отже, зрілий листовий компост є універсальним та безпечним добривом для овочів, ягід та декоративних культур.

Для приготування компосту підійде листя плодово-ягідних дерев (яблуні, груші, вишні та сливи), клена, берези, глоду та осики. Не рекомендується додавати в майбутнє підживлення хворе або уражене листя. Листя дуба, ліщини, скумпії та сумаху також можна додавати, але через високий вміст дубильних речовин вони перегнивають повільніше. Листя деяких культур, наприклад волоського горіха, містить речовину юглон, яка може пригнічувати ріст інших рослин. Однак під час тривалого компостування (1-2 роки) юглон повністю розкладається, і такий компост стає безпечним, просто процес його дозрівання буде довшим.

Щоб приготування компосту не розтягнулося на роки, важливо дотримуватися кількох правил.

✓ Як вибрати місце для компостування?

Насамперед слід вибрати місце для компостування. Воно має розташовуватися в напівтіні (сонячні промені уповільнюють процеси гниття), на безпечній відстані від джерел питної води та на ділянці з пухким ґрунтом або на підвищенні, щоб уникнути підтоплення.

✓ Яким має бути контейнер для компостування?

Для закладання листя можна викопати компостну яму (стандартний розмір — метр на метр і глибиною до півтора метра), зробити компостну купу, обгородивши її дошками, або змайструвати стаціонарну компостницю. У стінках компостниці обов'язково залиште проміжки для повітрообміну. Рекомендуємо одну зі стінок зробити розбірною, щоб потім легко дістатися до вмісту.

На важких глинистих ґрунтах або в місцях з високим рівнем ґрунтових вод компостна яма може перетворюватися на болото. В ній застоюється вода, кисень не надходить, і замість аеробного процесу (гниття з доступом повітря) починається анаеробний (закисання). Це призводить до неприємного запаху і утворення неякісної маси. Тому на таких ґрунтах наземні компостери чи купи є більш універсальними.

Якщо на ділянці недостатньо місця, можна зробити компост у мішках. Важливо, щоб поліетиленовий мішок був цупким, бажано чорним. Краї мішка скрутіть і зафіксуйте, а по периметру зробіть невеликі отвори для доступу повітря.

Але в мішках частіше відбувається не стільки класичне «гаряче» компостування, скільки повільний процес утворення листового перегною. Це переважно робота грибків, а не бактерій. Листовий перегній — це чудовий кондиціонер для ґрунту та мульча, але він менш поживний, ніж збалансований компост із додаванням «зелених» матеріалів.

✓ Як правильно закладати компост та прискорити його дозрівання?

Щоб компост дозрівав швидше та був поживним, важливо дотримуватися балансу між «коричневими» (багатими на вуглець) та «зеленими» (багатими на азот) матеріалами.

1. Створюйте шари. Опале листя — це «коричнева» основа. Закладайте його шаром 20-25 см, чергуючи з тоншим шаром (5-10 см) «зелених» матеріалів: скошеної трави, бадилля, кухонних рослинних відходів.

2. Подрібнюйте сировину. Чим дрібнішими будуть шматки листя та іншої органіки, тим швидше їх перероблять мікроорганізми.

3. Зволожуйте. Якщо листя або трава сухі, поливайте кожен шар водою. Маса в компостниці завжди має бути вологою.

4. Додайте «закваску». Щоб активізувати процес, додайте кілька лопат садової землі або готового компосту. Навесні можна полити масу розчином азотного добрива (20-30 г сечовини на 10 л води) або використати спеціальні біопрепарати (біодеструктори).

✓ Як доглядати за компостною купою?

Щоб процес відбувався правильно, підтримуйте вологість і температуру та забезпечуйте доступ кисню.

Полив: У спекотні дні поливайте компост, щоб він не пересихав. Щоб зберегти вологу та тепло, накривайте компостницю кришкою або чорною плівкою.

Аерація: Компост повинен «дихати». Кожні 2-4 тижні перемішуйте вміст купи вилами, щоб забезпечити доступ повітря, необхідного для корисних бактерій та черв'яків.

Завдяки цим прийомам ви зможете отримати готове добриво за 1-2 сезони. Однак, якщо просто скласти листя в купу і нічого з ним не робити (так зване «холодне» компостування), процес може розтягнутися на 2-3 роки.

✓ Як визначити, що компост готовий?

Зрілий компост має однорідну, пухку структуру без неперепрілих залишків, темний землистий колір і приємний лісовий запах (або майже не має запаху).