Води стає менше. Аграрії все частіше поливають поля тим, що пройшло через очисні споруди міської каналізації, інформує Ukr.Media.

А що в нас у воді, крім очевидного? Правильно, сліди антидепресантів, ліків проти біполярки та судом. Усе те, чим велике місто заїдає стрес.

Звучить як рецепт салату, після якого захочеться подзвонити психотерапевту. Але дослідники з Університету Джонса Гопкінса вирішили розібратися, чи дійсно ми скоро лікуватимемо тривожність помідорами. Вони 45 днів поїли томати, моркву і салат водою з чотирма популярними психотропами.

Результат? Можна видихнути.

Рослини не вміють ходити в туалет. У них немає нирок, щоб вивести залишки хімії. Тому вони працюють інакше: тягнуть воду з коріння, випаровують її через пори, а всю фармацевтику просто складують у листі. Листя — це їхні клітинні сміттєві пакети.

У томатному бадиллі концентрація ліків виявилася у 200 разів вищою, ніж у самому помідорі. У морквяному — в 7 разів вищою, ніж у коренеплоді. Виняток один: препарат від епілепсії карбамазепін таки пролазить у плоди. Але дози там смішні, отруїтися чи зловити дзен не вийде.

Вчені зібрали ці дані не для того, щоб нас лякати, а щоб показати, як хімія рухається харчовим ланцюгом.

Що це означає на практиці.

Поки регулятори думають, як контролювати якість води для ферм, ми можемо спокійно їсти свої салати. Плоди та коріння в безпеці. А от якщо ви любите заварювати крафтовий чай із томатного листя або кришити бадилля моркви в модні смузі — краще зав'язуйте. Бо є всі шанси доїсти чиюсь чужу депресію.