Виклали у дворі гарну доріжку, витратили на це купу грошей, витратили нерви на майстрів. Здавалося б, живи і радій. А через якийсь час між плитками вже нахабно стирчать зелені "чубчики". Ще трохи часу — і доріжка перетворюється на грядку, а сама плитка починає хитатися під ногами, інформує Ukr.Media.
Раніше я виколупував ці бур'яни ножем чи сапкою. Це така витончена форма мазохізму, результату від якої вистачає рівно до першого нормального дощу. Повзати двором рачки щовихідних, коли тобі вже за сорок, якось зовсім не хочеться. Тож я почав шукати способи навести лад так, щоб і спину не надірвати, і двір не зіпсувати.
Що радять в інтернеті, але краще цього не робити
Мережа переповнена народною мудрістю. Але перш ніж тягнути з гаража чи кухні все підряд, відсіємо те, що відверто шкодить:
Сіль + оцет. Звучить як рецепт маринаду, але це найпопулярніша порада. Траву ця суміш справді трохи припалить. Але сіль безжально псує бетон. Засипаючи шви цією приправою, ви за власні гроші руйнуєте дорогу плитку, яка досить швидко почне кришитися.
Замазати шви цементом. Звучить ніби надійно. Проблема в тому, що існує зима. Земля промерзає і неминуче "здимається", плитка мінімально рухається, і ваш жорсткий цемент просто тріскається. Навесні замість акуратних швів матимете потворні тріщини, з яких знову радісно полізе трава.
Бензин чи гас. Так, трава там більше не ростиме. Але ваш двір смердітиме, як провінційна автозаправка. До того ж ця отрута піде в землю — якраз туди, де неподалік намагаються вижити ваші яблуні чи помідори.
Чотири способи, які справді діють
Ви просто обираєте те, що відповідає вашим поточним запасам сил, часу та грошей.
Спосіб 1: Екологічний і безплатний — окріп із чайника
Нормальний варіант, якщо трави небагато і ви категорично не сприймаєте хімію на своєму подвір'ї.
Закип'ятили воду в чайнику, вийшли і повільно, прицільно вилили окріп у центр зеленого кущика. Рослина отримує термічний шок, зварюється живцем і гине. Залишається просто змести її віником.
Жодної хімії, нуль витрат і абсолютно безпечно для самої плитки. Щойно вода охолоне, доріжкою знову можуть бігати діти й коти.
Але гаряча вода рідко сягає глибокого коріння якоїсь старої кульбаби, тож вона з часом відросте знову. Ну і якщо у вас двір розміром зі стадіон — ви просто намучитеся бігати туди-сюди з чайниками.
Спосіб 2: Для зайнятих (або ледачих) — тример
Якщо немає бажання витрачатися на препарати чи нові матеріали, можна просто визнати факт існування трави, але не давати їй звести голову.
Коли косите газон, паралельно пройдіться бензо— чи електрокосою по швах плитки. Звичайна пластикова жилка зголює ці бур'яни під корінь.
Це швидко, безплатно, ніхто не отруїться. Доріжка має цілком охайний вигляд. Щоправда, цю нехитру дію доведеться повторювати раз на кілька тижнів.
Спосіб 3: Радикальний — магазинна хімія (гербіциди)
Для тих, хто хоче бачити ідеальну чистоту і не боїться промислових рішень. Заходите в садовий магазин, берете профільний препарат — «Ураган», «Напалм», «Раундап» чи що там зараз стоїть на полицях.
Розвели так, як написано на етикетці, залили в обприскувач, пройшлися по швах. За 7-14 днів трава стає жовтою і гине разом із корінням. Діє безвідмовно, результату вистачає надовго.
Але це отрута. Після обробки доведеться кілька днів не пускати на доріжку дітей босоніж та домашніх тварин, щоб вони випадково не злизали цього добра з лап. Метод найефективніший, але про екологію тут не йдеться.
Спосіб 4: Зробив і забув на роки — полімерний пісок
Це якраз той сучасний підхід, який так люблять у Європі. Доведеться трохи напружитися, але це того варте. Потрібен апарат високого тиску (на кшталт Kärcher) і спеціальний полімерний пісок для бруківки, який доведеться купити у будівельному гіпермаркеті.
1. Берете мийку і струменем води безжально вибиваєте зі швів усе: землю, мох, залишки трави і старий брудний пісок.
2. Чекаєте, поки плитка висохне. Повністю. Це критично важливо.
3. Засипаєте в чисті шви цей новий полімерний пісок і ретельно змітаєте віником усі залишки з самої бруківки.
4. Легенько поливаєте шви водою з лійки.
Від контакту з водою цей пісок перетворюється на щось подібне до твердої гуми. Він стає міцним, як камінь (трава вже не проб'ється), але залишається достатньо гнучким, щоб не тріскатися взимку від морозів. І крізь нього спокійно стікає дощ.
Проблему усунуто на роки. Звісно, доведеться фізично попрацювати і викласти гроші за матеріал.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!