Чекати стабільного тепла, щоб сіяти в ґрунт, безглуздо. Поки надворі холодно, процес стартує в приміщенні. Для цього підійдуть звичайні пластикові лотки, що залишилися від помідорів чи будь-чого іншого.
Хитрість перша: лоток заповнюється ґрунтом лише наполовину. Землю треба злегка ущільнити і зволожити. Якщо розсада витягнеться через брак світла — буде куди досипати землю, аж до самих країв. Мінімум зусиль, максимум контролю.
Сама суть — метод «букетів». Замість того, щоб гратися з кожною насіниною окремо, вони висіваються купками. Особливо це рятує, якщо насінню вже два-три роки і його схожість — лотерея.
Логіка проста: Низькорослі та середні сорти (до 50 см) сиплються щільнішими купками. Високі (від 80 см) — по дві-три насінини на один «букет».
Якщо зійде все — розсаду можна прорідити або розсадити. Якщо половина — ви все одно отримаєте нормальний результат. На виході виростає не самотня квола билинка, а щільний зелений м’яч, густо вкритий квітами.
Далі все засипається сантиметровим шаром ґрунту, знову ущільнюється і добре проливається водою. Лоток іде на стелаж. Накривати плівкою — опціонально, якщо є бажання погратися в парник.
І головне. Чорнобривці бувають різні: схожі на хризантеми, на ромашки, однотонні чи строкаті. Але їхня справжня цінність не в естетиці. Вони працюють на грядках. Посадка між помідорами, баклажанами чи капустою відлякує шкідників. Садиш квіти — витрачаєш менше часу на боротьбу з комахами. Абсолютно робоча схема.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!