Дуже часто, перекопуючи грядки або ворушачи компост, ми знаходимо в землі товстих білих личинок.
Радіють їм, мабуть, тільки кури — наколупаєш у відерце, кинеш птахам, і всі задоволені.
Личинки хруща — справжні шкідники. Якщо така красуня потрапила в грядку, вона встигне нашкодити вдосталь, адже вона живе в землі зазвичай чотири роки. Першого року вона їсть переважно перегній і тонкі корінці, шкоди від неї майже немає. З другого року головною її їжею стають живі корені.
На одному місці вона не сидить. У дослідах Мліївського інституту садівництва на Черкащині найбільші, вже підрослі личинки пройшли вздовж ряду полуниці від п’яти з половиною до семи з гаком метрів, і майже всі кущі на їхньому шляху загинули.
Знаючи шкідливий характер личинок хруща, ми намагаємося позбутися їх усіма можливими способами. Особливо любить цей гурман полуничку! Хто ж її не любить: зверху бутончики довгоносик гризе, знизу личинка хруща корінці під’їдає, а в підсумку бідному садівникові дірка від бублика дістається!
Такі самі личинки бувають в інших жуків
Жирні білі личинки бувають не лише в хрущів. Такі самі великі, зігнуті підковою личинки в їхньої рідні, наприклад у жука-носорога. Він трапляється по всій Україні, хоч і нечасто, і живе в старому гною, компості та гнилих пеньках. Такі самі личинки і в бронзівок, яких ми влітку знімаємо з квіток півоній.
Мабуть, у боротьбі з хрущом, який справді шкідник, під гарячу руку садівників потрапили й чужі личинки, від яких городу лише користь.
Найчастіше в саду трапляються хрущі (їхні личинки гризуть корені) та бронзівки (не гризуть). Доросла бронзівка, звісно, псує квіти, вигризає серединку в троянд і півоній, але врожаю серйозної шкоди не завдає. Та річ не в тім. Великі личинки бронзівки й носорога їдять переважно не корінці, а мертві рослини, гнилу деревину та гній.
Своїми щелепами вони рубають на шматочки, пережовують і пропускають через себе гниле листя та труху. Перетворюють їх на пухку, однорідну й поживну для рослин масу і компосту вони допомагають швидше перепріти.
Личинка бронзівки повзе на спині
Як же відрізнити корисних личинок від шкідливих. Вистачить хвилини. Покладіть личинку на рівне місце, наприклад на дошку чи кришку бочки, і зачекайте, поки вона заворушиться.
Личинка бронзівки розпрямиться, перевернеться на спину й поповзе, задерши коротенькі ніжки догори. Личинка хруща так не вміє. Вона так і залишається зігнутою, лежить на боці й тільки ворушиться, поповзти як слід не може.
Якщо придивитися, видно й інше. У бронзівки ніжки короткі й малопомітні, а в хруща довгі.
А можна взагалі не перевіряти, а просто звернути увагу на те, де личинка живе.
Чому хрущу нічого робити в компості
Личинкам хруща з другого року потрібні живі корені, а не перепріле листя. Самка відкладає яйця в прогріту пухку землю на відкритому місці, де менше трави, тобто на грядку, у міжряддя саду, на галявину з рідкою травою.
Який сенс селити потомство там, де йому нічого їсти? А личинкам бронзівок та інших великих жуків, які люблять напівперепрілу органіку, їжі в компостному ящику вистачає з головою. Тому біла личинка в компості майже напевно бронзівка.
Що ж робити з личинками
Якщо личинка живе в компості, хай живе, не чіпайте. Нехай переробляє та збагачує рештки. А якщо випадково викопали, одразу прикопайте назад у купу, бо шкіра в неї тонка і на сонці личинка швидко пересихає.
З грядкою хитріше. Личинки бронзівки потрапляють туди разом із компостом, і садівник потім думає, що в нього завівся хрущ. Часто садівники без розбору вибирають всіх личинок і на грядці, і коли накладають компост у тачку. Набагато краще перевіряти їх на дошці. Та, що поповзла на спині, вирушає назад у компост, а решта — до курей. Дуже велику личинку, вдвічі більшу за личинку хруща, із гною або компосту повертайте. Це жук-носоріг, його личинкам теж потрібна гниюча купа, а не грядка.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!