***
- Циля, ти їздила на море разом з Сарою?
- Таки так.
- Сарочка так засмагла, а ти така бліда...
- Ой, я тебе благаю! До неї, крім засмаги, ніхто не чіплявся!
***
— Ізя, ти спиш?
— Не-а...
— А шо очі закрив?
— Зір економлю...
***
— Здрастуйте, Циля, чим ви займаєтеся?
— Чим таки може займатися порядна заміжня жінка в 10 годин вечора?! Сиджу, їм...
***
- Призовник Рабінович, де ви хочете служити?
- У Генеральному штабі!
- Ви що, ідіот?
- А це обов'язкова умова?
***
- Ви їсте фіш з ложкою або виделкою?
- Ой, міні все одно, лише б так!
***
Літак падає. Штурман стюардесі:
- Заспокой пасажирів...
- Тов. пасажири! У нас експериментальний політ, зараз ми пірнемо в море, а потім полетимо далі..
Удар, плавають уламки літака і два одесита:
- Жора! Я не зрозумів цієї витівки, вони полетіли без нас?...
***
На Привозі
- Ви не скажете, скільки коштує м'ясо?
- Чому не скажу, хіба ми сварилися?
***
П'ятирічна Софочка канючить:
— Мамо, мамо, ти можеш дати мені цукерку?
— Можу.
— І таки шо ми чекаємо?
***
— Роза Львівна, коли настає старість ?
— Коли косметичка перетворюється в аптечку.
***
Два одесита розглядають статую Свободи.
— Шо не кажи, а це пам'ятник тьоті Соні. Тільки вона могла вийти зустрічати гостей з примусом в одній руці і квитанціями за квартиру — в іншій. Та ще в сорочці і в бігудях!
***
Вечір першого січня. Чоловік приходить додому.
— Соня, вимкни телевізор, я хочу сказати тобі новину.
Соня вимкнула.
— Боря, шо сталося?
— Дядько Ізя відмучився!
— Шо? Дядько Ізя таки помер?
— Ні! Дядько Ізя таки живий! Тітка Софа померла..,
***
