Жили-були три сестри. Одна була дуже лінивою. Друга — дуже злою. А третя і розумниця, і красуня, і рукодільниця — любо-дорого подивитися, інформує Ukr.Media.
Одного ранку зупинився біля воріт їхнього будинку віз. Сестри вийшли подивитися, хто приїхав. На возі сиділа незнайома жінка похилого віку.
- Хто ти? — запитали вони.
- Я — ваша Доля. Прийшов час виходити вам заміж.
Посадила їх Доля на віз і повезла видавати заміж. Заїхали вони в перше село. Бачать, в поле хлопець оре, і в руках у нього будь-яка справа робиться. Якщо потрібно що-небудь полагодити або побудувати, всі до нього йдуть.
- Ось це — твій, — каже Доля першій з сестер.
Висадили сестру і поїхали далі. Заїхали в наступне село. Там хлопець живе такий, що нікому в допомозі не відмовляє. Добрий до всіх. Натішитися на нього народ не може, такий молодець.
- Ось це — твій, — каже Доля другій з сестер.
Висадили сестру і поїхали далі. Заїхали в третє село. У останнього будинку, в грязі, у розбитого корита лежить п'яний. Зупинила Доля віз і каже:
- Це твій.
- Так навіщо він мені?! — благала третя сестра. — Я ж і добра, і гарна, і рукодільниця! А ти мені такого нареченого даєш! Он сестрам яких знайшла! Що, інших для мене немає?
- Інші є... — відповіла Доля.
І, зітхнувши, додала:
- Але цей без тебе пропаде!..
