Позитивні емоції важливі для людини, тому необхідно регулярно покращувати настрій веселими анекдотами, інформує Ukr.Media.
***
Все життя боялася собак. Вийшла заміж, чоловік палко хотів пса, а я кота. Я відмовлялася від собаки, а чоловік від котів, бо їх не любить. Але якось узимку ми поверталися з гостей і побачили на дорозі збите цуценя. Не знаю, що мною рухало, але я схопила цього малюка і відразу почала дзвонити в цілодобові ветклініки. Чоловік був шокований, але мовчки їздив зі мною містом. У двох клініках сказали, що щеня не можна вилікувати, а в третій взялися повернути його до повноцінного життя. І вилікували! Залишилася тільки легка кульгавість та відморожене вушко. Цуценя виросло в невеликого безглуздого песика, вухатого і товстолапого, але скромного і слухняного, я полюбила його всім серцем, із задоволенням ходимо з ним гуляти, бігаємо вихідними в парку.
Згодом пізно ввечері мені зателефонував чоловік, сказав, що знайшов збите кошеня. Ми за старою схемою поїхали до тієї ж клініки, де кошеня і врятували. Має невеликі проблеми з щелепою і теж відморожене вушко. Чоловік кота обожнює, вони разом валяються на дивані та дивляться футбол. Я тепер перейнялася до собак, а чоловік до котиків.
***
- Слухай, а як ти чиниш, коли у твоєї дружини істерика?
- Кидаю в неї пачку грошей.
- І що?
- Сидить, мовчить, рахує.
***
Вона: Дорогий, якого кольору в мене очі?
Він: Колір болотної каламуті.
Вона (ображено): не дуже приємно це чути!
Він (подумавши): і я в них тону!
***
- Ти неправильно завантажуєш посудомийку, — сказав я дружині безпосередньо перед тим, як це стало моїм постійним обов'язком.
***
Коли мені було шість років, батьки подарували Сегу та купу ігор до неї. Прокидаюся серед ночі та бачу батьків, що сидять на підлозі й грають у "Мауглі", висунувши язики й пошепки перемовляючись. Класний був час.
***
