Сьогодні в добірці — художники, їхні критики, натурниці та глядачі, які так і не зрозуміли, де на картині кіт.
Великі майстри
Загадка усмішки Джоконди розкрита. Вона знайшла заначку Леонардо.
Малевич сильно заморочився, коли писав «Чорний квадрат» пензлем. Валиком швидше б вийшло.
— Подумаєш, чорний квадрат! Це й я так можу!
— Та я знаю, що ти так можеш. Ти так продай!
— Казимире Малевич, до виставки 15 хвилин! А в тебе нічого не готово!
— Так! Так! Зараз усе буде!
Пікассо чому прожив так довго? Тому, що він ніколи не показував портрети своїм натурницям.
Друзі помітили, що на стінах у домі Пікассо немає жодної картини господаря.
— Тобі не подобаються твої картини?
— Дуже подобаються, але мені вони не по кишені.
Плани на майбутнє: завести двох однакових котів, назвати одного Мане, а іншого — Моне. І зневажати гостей, які їх не розрізняють!
На виставці
— Якась у вас дивна картина! Абстракціонізм, чи що?
— Називається «Кіт у чоботях».
— Чоботи бачу, а де ж кіт?
— Так у чоботях!
Художник-абстракціоніст не пам’ятає, де в нього картина, а де він пензлик витирав.
— Чому художники завжди ставлять свій підпис на картині внизу праворуч?
— Для того, щоб цінителі живопису це помітили й не вішали картину догори ногами.
— Я зовсім не розумію це сучасне мистецтво.
— Та нема нічого простішого. Якщо твір можна обійти навколо, то це скульптура. А якщо висить на стіні — отже, картина.
Новина дня: на виставці сучасного мистецтва два тижні непомітно жили громадяни без певного місця проживання...
— Це наш новий арт-простір!
— Але ж це просто брудний підвал!
— Це модний дизайнерський лофт!
— Там у темному кутку щури когось доїдають!
— Це інсталяція!
Випадок на виставці:
— Бачите, як добре малює ця дівчинка!
— Юленько, люба, намалюй, будь ласка, чай у склянці.
— Вам із цукром чи без?
Зустрічаються два художники:
— Я подивився твої картини на виставці... Тільки твої картини можна було дивитися!
— Дякую, друже!
— Так, тільки твої! Перед іншими стояли натовпи людей.
— Які три картини ти б узяв із собою на безлюдний острів?
— «Три богатирі», «Нічна варта» і «Явлення Христа народу».
— Чому саме їх?
— Вони найбільші. Якщо їх скласти разом — вийде непоганий курінь.
Художник і критик
Ображений художник каже критику:
— Для того, щоб судити живописця, треба самому вміти малювати не гірше.
— Я за все життя не зніс жодного яйця, — відповідає критик, — але про якість омлету можу судити значно краще за будь-яку курку.
У мистецтві воно ж як: на кому шарф, той і геній.
Художник у житті
Художник малює дівчину без одягу. Перерва, вона одягається, вони п’ють чай, тут раптом дзвінок у двері. Художник у паніці каже:
— Це дружина! Швидко роздягайся!
— Ось ви — відомий художник, інтелігентна освічена людина. Чому ж ви обізвали дружину такими непристойними словами?
— Я так бачу.
Жінка дивиться, як подруга накладає їжу своєму чоловікові, і питає:
— А чого це ти так по-похідному, все в одну миску, шматками?
— Так він же в мене художник, якщо гарно розкласти, то він одразу сяде натюрморт писати.
— Мій друг — художник і поет...
— Я теж не працюю...
Зустрічаються двоє старих друзів:
— Чим займаєшся?
— Художником-каліграфістом працюю.
— Та облиш! У школі твої карлючки жоден учитель розібрати не міг.
— То-то! Я капчі для сайтів малюю.
Чоловік, який відвідав майстерню художника, звернувся до нього з проханням:
— Не можете ви мені щось продати дешевше і в олії?
— Звісно, банку оселедця.
У мороз у вуличних художників-портретистів найшвидше закінчуються сині олівці.
Мій найулюбленіший колір — зелений, я люблю його набагато більше, ніж жовтий і синій, разом узяті!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!