Тільки живучи з дідом починаєш розуміти ці речі

Не кожному в житті щастить з дідусем. Обидва мої, наприклад, померли ще коли я був зовсім маленьким, тож солідних і мудрих дідів навколо не було. Однак все змінилося, коли я поїхав навчатися і винайняв кімнату в найкрутішого вісімдесятирічного чоловіка у світі — справжнього діда! І ось, що я виніс з цього досвіду, інформує Ukr.Media.

Дідові байки — краще, ніж інтернет і телевізор

Багато старих людей безпросвітно нудні — за все їхнє життя не сталося нічого цікавого, тому й розповідають вони тільки про те, як сходили до магазину, або чому Горбачова не треба було призначати Президентом СРСР.

Дід, у якого я жив, — повна протилежність. До пенсії він був музикантом, об'їздив з різними оркестрами багато країн і побачив усяке. Завдяки своїй феноменальній пам'яті він щодня видавав мені порцію відмінних байок.

Можливо, він не завжди був правдивим, але те, якою кількістю деталей рясніли його розповіді, змушує мене думати, що все це чиста правда.

Жити з дідом — жити в гармонії з природою

У науці є такий термін — grandmothering (гіпотеза бабусі), пов'язаний з природним відбором і який пояснює, чому старих не виганяли і не вбивали в первісних спільнотах, де з їжею було вельми погано. Досвідчені люди нібито були потрібні невеликій громаді саме для того, щоб бути бабусями й дідусями — няньчити онуків, вчити всіх розуму і обурюватися тим, що у верхньому палеоліті трава була зеленішою.

Це лише теорія, але вона не позбавлена сенсу — багато старих мають солідний життєвий досвід і здатні передати його оточуючим. Саме так було і в моєму випадку. Дід пояснив, як потрібно розмовляти з торговцями на ринку, щоб збити ціну, чому не потрібно давати гроші місцевому алкоголіку, а також тому, як налаштовувати фортепіано і де купити недорогі покришки. Всі ці знання, як не дивно, знадобилися мені в житті. Гадаю, що первісні діди розповідали шмаркачам приблизно про те ж саме.

Жити з дідом — рано прокидатися

Всім відомо, що у старих дуже чуткий сон, а встають вони завжди з першими півнями. Організму літньої людини більшого й не потрібно — часто люди після вісімдесяти років сплять щонайбільше по шість годин, і це якщо вони нічим не хворіють.

Дід, у якого я жив, страждав від розладу кишечника — наслідки бурхливої молодості, проведеної в нестриманості від міцного алкоголю та шкідливої їжі, тому вставав він приблизно о п'ятій ранку. Разом з ним доводилося вставати і мені, бо спати під гуркіт унітазного сидіння, шум води і постійні ходіння з ванної до туалету було неможливо. При цьому він тихо лаявся, але акустика в квартирі робила так, ніби він крив все на світі благим словом у мене над вухом.

Через кілька місяців я звик і обернув це собі на користь — став раніше лягати спати і прокидатися засвітла. Виявилося, що якщо встаєш не в районі обіду, чомусь встигаєш зробити всі нагальні справи, а день стає ніби довшим. З того часу минуло вже багато років, а я досі намагаюся дотримуватися цього режиму.

Непитущий дід — золото

У наш неспокійний час чоловіки, яким перевалило за шістдесят років, частенько починають прикладатися до пляшки і зупинятися в узливаннях вони вже не бажають: діти виросли, робити нічого, тому саме воно сидіти з мужиками на лавці і глушити тухлий алкоголь.

Дід, коли я у нього жив, зовсім не пив — було не можна за здоров'ям. У часи бурхливої музичної молодості він заливався, як не в себе, але перестав пити з кінця дев'яностих років. І тепер, поки у дворі кипіли алкогольні пристрасті, дід зберігав витримку і повертався додому абсолютно тверезим.

Вільний час він проводив з користю: розучував на гітарі та фортепіано класичні твори, співав у місцевому хорі і навіть катався на велосипеді — і це у вісімдесят з гаком років. Надихаючий старий, нічого й додати.

У діда можна позичити гроші

Плюс, що випливає з попереднього пункту. Оскільки дід не пив і витрачати гроші йому було особливо ні на що, він частенько позичав мені невеликі суми до зарплати. Я справно з ним розраховувався, але іноді доходило до того, що він відмахувався від моїх грошей. Мовляв, ти мені вже як рідний, залиш собі. Я в цьому сенсі був принциповим, але було приємно, що старий так до мене ставиться. А ще ж кажуть, дай у борг — втратиш друга.

Крутий дід завжди радий дівчатам

Проблема будь-якого студента — куди відвести дівчину після вдалого побачення. Вдома зазвичай чекають батьки, які не будуть раді твоїм романтичним пригодам, а в гуртожитку сидить зла вахтерка, яка в люті прожене і твою пасію і тебе.

Інша справа — коли живеш на орендованій квартирі чи в кімнаті. Домовитися з орендодавцем про гостей протилежної статі вдається не завжди, але вже якщо вдалося — ти витягнув щасливий білет.

З дідом мені пощастило вдвічі — він частенько сам виганяв мене з квартири, щоб я закрутив роман з якоюсь дівчиною, а не сидів цілими днями за комп'ютером. Перед побаченням він постачав мене грошима і порадою на кшталт: «Якщо баба не вдарила тебе по обличчю в перші п'ятнадцять хвилин, ти на вірному шляху». Як не дивно, порада працювала, як швейцарський годинник.

На районі ніхто тебе не образить

У якому б гетто ти не був, якщо живеш на орендованій квартирі з центровим дідом, тебе ніхто не зачепить. Місцеві драг-дилери обходять тебе стороною, суворі бандити поглядають з осторогою — ніхто не хоче зв'язуватися з місцевим Клінтом Іствудом, твоїм знайомим дідом. Адже як знати, може бути на антресолях у нього лежить здоровенний Магнум, яким він може прострелити пару тремтячих колінок.

Загалом, якщо ви вважаєте, що жити з батьками — дивно і принизливо для молодого бовдура, задумайтесь про життя з дідом. Напевно це стане найправильнішим рішенням у вашому житті.