Анекдот. Двоє хлопців у кінотеатрі чекають початку фільму

Нещодавно син ходив з друзями в кіно. Коли повернувся з кінотеатру, розповів, що перед ними сиділи троє великих чоловіків. Якби кінотеатр був у радянському форматі, де сидіння стояли в один ряд, то нічого на екрані було б не видно. А так добре, сидіння сходинками, і кожен наступний ряд вищий за попередній. Я йому розповів, що раніше, у 70-х роках, більшість кінотеатрів були такими, і іноді дивитися фільм у них було просто мукою. А якщо ще хтось із сидячих перед тобою повертався або нахиляв голову вліво чи вправо, то це був справжній кошмар. Старше покоління глядачів пам'ятає, як до них зверталися зі задніх рядів з проханням трохи опуститися на сидінні, або ж пропонували жінкам зняти головний убір. Лише на початку 80-х років у кінотеатрах почали піднімати ряди з сидіннями, і перегляд фільмів став приємнішим. Зараз важко це уявити.

Почувши розповідь сина, одразу згадав старий, багатьом відомий і, думаю, доречний анекдот:

Двоє хлопців у кінотеатрі чекають початку фільму. Раптом прямо перед ними сідає здоровенний лисий чоловік. Один хлопець, з лукавою посмішкою, каже іншому:

— Ставлю на сотню, що ти не зможеш його шльопнути по лисині!

Другий, поглянувши на кремезного чоловіка, трохи подумавши, каже:

— Зможу.

Поспорили. Хлопець одразу шльопнув чоловіка по лисині. Той здивовано озирнувся, викочуючи очі від подиву, ти здурів?

Хлопець з захопленням:

— Привіт, Сергію! Скільки років, скільки зим!

Лисий, почервонівши, каже:

— Який я тобі Сергію, ти помилився, і відвертається.

Через кілька хвилин перший хлопець знову пропонує:

— А слабо ще раз шльопнути його за п'ятсот гривень?

Другий подумав і каже:

— Згоден.

Знову поспорили. Той знову шльопнув кремезного чоловіка і каже:

— Сергію, перестань прикидатися. Думаєш, якщо підстригся, я тебе не впізнаю? Ще скажи, що ти мене не впізнаєш?

Кремезний чоловік встав на повний зріст, але щоб не заважати іншим культурно відпочивати, просто пішов і пересів на передні ряди.

Через кілька хвилин перший хлопець знову каже:

— Ну а ще раз слабо шльопнеш його за тисячу?

— Давай, — каже другий.

Поспоривши, той підійшов до лисого і, не вагаючись, шльопнув його по лисині з захопленням:

— Сергію, привіт! Виявляється, ти тут сидиш, а я там вже пів години якогось мужика задовбую.

Сподіваюся, цей анекдот підніме вам трохи настрою.