Все про медичну реформу в Україні. За що доведеться платити українцям

Ні порожнім лікарняним ліжкам

Гроші за пацієнтом - основна ідея медичної реформи. Що це означає? Якщо зараз держава видає гроші за принципом "є лікарня, тримайте гроші", то в майбутньому гроші виділятимуться на пацієнта. Тобто, якщо до лікаря ніхто не ходить, то і заробляти він нічого не буде, передає Ukr.Media.

Але якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава видасть за пацієнта в середньому 210 гривень на рік. МОЗ планує, що кожен лікар вестиме в середньому приблизно 2000 паціентів. При такій кількості пацієнтів доктор отримуватиме 420 тисяч гривень на рік (35 тисяч гривень на місяць).

Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, відповідно його зарплата буде меншою.

Завантаження лікарів роботою також обов'язковий аспект реформи. Доктора, які не практикують, втрачають свої навички та кваліфікацію, тож таких фахівців небезпечно підпускати до пацієнтів.

Також, пацієнт сам має право вибирати собі сімейного лікаря. І обраний лікар не має права відмовити. Лікаря можна вибрати як з державних клінік, так і з приватних. Весь цей процес контролюватиме окремий орган - Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Зрозуміло, що літній людині потрібно лікування частіше, ніж молодому студенту. Тому тариф (210 гривень) залежатиме від віку. За літнього пацієнта лікар отримає трохи більше. Скільки - поки невідомо.

Зараз виділяється 80 мільярдів гривень на рік на утримання мережі лікарень. Команда міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун пропонує виділяти ці гроші на лікування пацієнта у міру використання медичних послуг.

Таким чином хочуть припинити фінансування "порожніх лікарняних ліжок" і лікарень, куди ніхто не ходить. Також це дасть свободу лікарям, які можуть відкрити власний ФОП і вести свою практику.

Що буде безкоштовним

Медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть у екстреній ситуації.

Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.

Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога.

Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності.

Паліативна допомога - спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях.

Для ветеранів АТО додатково покривається лікування бойових поранень. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба, ви вже платите податки. З цих податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів.

Такий пакет буде доповнюватися і коригуватися щороку НСЗУ і затверджуватися Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет будуть брати окремою статтею витрат.

Другий вид послуг - співоплата, коли частину оплачує держави, іншу частину - пацієнт. Мета соплатежів "держава-громадянин" - розподіл відповідальності за здоров'я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати - страховка, а може бути оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги буде також контролюватися державою.

Для ветеранів АТО також робиться виняток, і вони не беруть участі в співоплати - весь список додаткових послуг оплачується державою довічно.

Платні медичні послуги. Зараз у цей перелік входить лише естетична медицина. Тобто, якщо ви захочете зробити собі підборіддя як у актора Антоніо Бандераса, або груди побільше - операцію доведеться сплатити самостійно.

Як це працюватиме

Наприклад, пологи частково входять і в гарантований пакет, і в співоплатний список. Це не означає, що вагітну пацієнтку покинуть народжувати самостійно. Держава оплатить спостереження при вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату, необхідні ліки і якщо є показання - кесарів розтин.

Але якщо пацієнтка захоче іншого лікаря, кращу палату і зробити кесарів розтин без медичних показань - тут держава оплачує тільки частину витрат.

Є базовий пакет, до якого за встановлену плату можна додати додаткові послуги. Ціна додаткових послуг у державних лікарнях буде фіксуватися НСЗУ, приватні практики будуть самостійно регулювати свої ціни. Отримані гроші підуть дразу цьому медичному закладу.

"Час казати правду. В Україні немає безкоштовної медицини. Ми даємо "хабар" за все, навіть за пологи, коли з'являється новий українець ", - заявила міністр Супрун на засіданні в Раді.

Наприклад, зараз середня негласна вартість, або "хабар", щоб народити комфортно - $1000.. Це в 2,5 рази більше, ніж середня зарплата по Україні ($360). А в Польщі, де вже введено подібний формат медицини по страховці народжувати нічого не коштує (щомісячні виплати), а приватно можна народити за $1280, при середній зарплаті в $1360.

Лікувати по-новому

Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров'я за 2015 рік, тривалість життя українців одна з найнижчих в Європі. Україна посідає 104 місце серед 183 країн. Такі низькі показники збираються змінити за допомогою підвищення якості лікування та введення профілактики захворювань.

В українській медицині застосують міжнародну практику - європейські протоколи лікування. Вони регулюватимуть методи лікування і ліки, які виписує лікар.

Розглянемо приклад МОЗ, як зараз лікується неускладнена негоспітальна пневмонія. Тільки-но ставиться такий діагноз, пацієнта кладуть до стаціонару на 12 днів. Там йому прописують безліч ліків зі складновимовлюваними назвами: респіраторні і дезінтоксикаційні ліки, цефалоспорин, фторхінолон, інгаляції з декасаном.

Такого барвистого розмаїття не витримує печінка, і лікар змушений виписувати ліки для її підтримки. А також додатково антигістамінні, протигрибкові, вітаміни та пробіотики, щоб якось не померти після такого лікування. Деякі лікарі досі рекомендують ставити банки та гірчичники. На все це за середніми підрахунками витрачається близько 4 тисяч гривень і 12 днів життя пацієнта.

Тоді як Всесвітня організації охорони здоров'я давно протестувала і схвалила лікувати подібну недугу амоксициліном та ібупрофеном (якщо є температура) амбулаторно. Тобто, лікар або приходить додому до пацієнта, або пацієнт сам приходить на прийом до лікаря. Собівартість цих ліків не більше 160 гривень, а на лікування витрачається 7 днів.

Чому лікарі продовжують виписувати таку кількість дорогих ліків, якщо є дешевші та простіші аналоги? У презентації до реформи це пояснюється існуванням "фармацевтичної мафії".

Фармацевтичні компанії іноді працюють спільно з лікарями та клініками, доплачуючи медикам за рекомендацію свого препарату. До речі, список допустимих ліків також буде затверджуватися НСЗУ. За допущені ліки не треба буде платити - ви отримаєте їх безкоштовно за рецептом. Але якщо пацієнт на свій страх і ризик захоче приймати пігулки не зі списку, то такі медикаменти він буде оплачувати самостійно.

Профілактика

У реформі також йдеться про профілактику. Наприклад, на даний момент числиться близько 12 мільйонів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. У громадян України трапляється 40 тисяч інфарктів, 100 тисяч інсультів і 400 тисяч смертей від проблем з серцем на рік.

В МОЗ наводять сердцеві захворювання, як приклад, де можна активно застосовувати профілактику. Під час хвороб сердця часто використовують стентування - медичне розширення судин. Ця процедура достатньо дорога, вона коштує близько 50 тисяч гривень. Замість використання таких крайніх заходів, план медреформи - розробити систему профілактики.

Для цього можна буде звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який пояснить, як попередити появу хвороби та розробить рекомендації щодо уникнення можливих загострень. 

Чи приймуть реформу

Верховна Рада 8 червня ухвалила в першому читанні законопроект №6327. Цей закон змінить державну систему фінансування медичних послуг. Закон прийняли лише з другої спроби, та й то з натяжкою. З необхідних для прийняття 226 голосів, проголосували 227 депутатів.

Але крім законопроекту №6327, медична реформа потребує внесення правок в держбюджет. Без відповідних змін неможливо буде виділити гроші на реформи. Але за нього віддали голоси лише 163 депутати - така кількість не дозволила прийняти закон у першому читанні. Законопроект відправили на доопрацювання. 

Міністр охорони здоров'я України Уляна Супрун заявила, що якщо реформу не буде прийнято зараз, то повернутися до неї можна буде тільки у 2019 році, після парламентських виборів.

Користувачі інтернету запустили флешмоб #Вимагаю_медреформу, в якому вони діляться історіями свого невдалого лікування. Таким чином, люди сподіваються вплинути на ухвалення нових законів.