Синдром дефіциту уваги: що це за захворювання і як з ним впоратися

Сучасні діти помітно відрізняються від дітей, народжених навіть кілька десятиліть тому, інформує Ukr.Media.

Вони набагато швидше розвиваються, починають ходити, бігати, але при цьому у них частіше бувають проблеми з мовою і так далі. Також у сучасних дітей з'явилися захворювання, які раніше зустрічалися набагато рідше.

Це не говорить про те, що малюки 21 століття гірші, ніж ми. Але можна з упевненістю сказати, що вони інші, і це факт!

Сьогодні ми хочемо більш детально поговорити про таке захворювання або, краще сказати, відхилення, як синдром дефіциту уваги.

Що таке СДУГ?

Синдром дефіциту уваги та гіперактивності — це певні відхилення в розвитку дитини, при якому малюк і навіть у майбутньому доросла людина не здатна повною мірою керувати власними емоціями, руховою активністю та увагою.

Найчастіше, діти з таким захворюванням в кілька разів активніші за своїх однолітків і це дуже складно для їх батьків. Іноді дитина може ставати повністю некерованою. Вони не можуть впоратися з собою, не можуть заспокоїтися навіть в тих місцях, де просто неможливо і неприйнятно бігати та лазити.

Як розпізнати це відхилення у дитини?

Відразу ж хотілося б відзначити, що при будь-яких підозрах СДУГ у дитини необхідно звернутися до фахівця, бо самолікування може завдати шкоди маляті. Психолог призначить необхідне неврологічне дослідження.

Найчастіше синдром дефіциту уваги та гіперактивності розвивається і стає помітним у дітей в молодшому шкільному віці. У цей період в батьків дитини починаються очевидні труднощі: дитина не може правильно сприймати інформацію і є постійним порушником дисципліни в садку і так далі. Деякі можуть подумати, що дитина просто хуліган, але найчастіше у неї діагностують СДУГ.

Для того, щоб запобігти проблемі на її початку, дати можливість дитині нормально перебувати в садку і вчитися у школі, необхідно дізнатися про основні симптоми захворювання: найголовніший з них — це імпульсивна поведінка.

Ознаки СДУГ, спільні для всіх типів:

• скачки настрою;
• дитина стає забудькуватою;
• багато базікає;
• не може організувати свою діяльність;
• не доводить ні одну справу до кінця.

Якщо ви помітили хоча б одну ознаку у своєї дитини, краще звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням! Це дуже важливо для майбутнього життя малюка, особливо для його соціалізації та спілкування в суспільстві.

Також дитині з таким розладом досить важко сприймати інформацію, а значить отримувати нові знання. Але все це можна виправити, головне — це вчасно звернутися до фахівця.