Польоти в космос згубно впливають на серцево-судинну систему — висновки вчених

Вчені з'ясували, що тривале перебування в космосі "старить" серце і знижує стійкість до фізичних навантажень. У майбутньому це може позначитися на здоров'ї астронавтів, які будуть висаджуватися на Місяць і Марс, інформує Ukr.Media.

Група вчених з Політехнічного університету в Турині зібрала дані понад 50 досліджень про стан серцево-судинної системи в умовах мікрогравітації та інформацію про останні польоти в космос. На їх основі вони побудували модель, яка показує, що відбувається з серцем астронавта, який проводить у космосі понад п'ять місяців. Подробиці опубліковані в журналі Npj Microgravity.

Результати виявили, що польоти в космос знижують стійкість до фізичних навантажень і "старять" серце, а також впливають на роботу всієї системи. Крім того, фізіологічна реакція на мікрогравітацію і подальша адаптація до неї мають на увазі також втрату кісткової маси і появу проблем з координацією.

Команда порівняла стан серцево-судинної системи космонавта і людини на Землі за кількома параметрами. Робота серця, рівень споживання кисню, показники скорочувальної здатності і артеріальний тиск у першої були гіршими, ніж в активної людини, що не літала в космос. Своєю чергою, стійкість до фізичних навантажень астронавтів виявилася приблизно такою ж, як у людей, які ведуть малорухливий спосіб життя.

Автори дослідження припустили, з чим це може бути пов'язано. "Гравітація сама по собі є природним джерелом навантаження для людського організму, особливо при ходьбі", — заявляють вони. А під час космічного польоту таке навантаження відсутнє.

Спостережувані зміни можуть позначитися на космонавтах, які будуть висаджуватися на Місяць і Марс. Майбутні місії вимагатимуть від них високої працездатності і фізичної витривалості, які, своєю чергою, ослабнуть від перебування в умовах мікрогравітації. Щоб зрозуміти, які навантаження допоможуть відновити організм після приземлення, наслідки польотів у космос слід вивчити уважніше.

"Нинішні результати стануть корисними для планування майбутніх місій", — зазначила професор Стефанія Скарсольо, один із авторів роботи.

Модель можна доопрацювати в майбутньому, зробивши її індивідуальною для кожного астронавта, якщо врахувати під час розрахунків стать і вік, а також їх ріст, вагу і артеріальний тиск. Вчені припускають, що ця модель зможе показати, як упоратися з наслідками малорухливого способу життя на Землі.