Дипломати низки країн Заходу звинувачують владу Італії у блокуванні прийняття рішення про введення більш жорстких санкцій щодо Росії.
За даними видання, спочатку в якості головного противника жорсткого підходу в питанні санкцій розглядалася Німеччина. Проте останнім часом канцлер ФРН Ангела Меркель стала займати більш жорстку позицію. В цій ситуації роль "доброго поліцейського" переходить Італії.
- З самого першого дня було ясно, що італійці займуть крайню позицію, - заявив європейський дипломат.
В Італії, як і в Німеччині, тісні економічні зв’язки з Росією. Торговий обмін між двома країнами стрімко зростав з 2009 року, і зараз Італія є другим після Німеччини найбільшим торговим партнером Росії в Європі.
- Всім зрозуміло, що бізнес в Італії має тісні зв’язки з Росією і волів би, щоб санкції не посилювалися, - сказав неназваний представник італійської корпорації.
У той же час влада Італії заперечує звинувачення у блокуванні санкцій. Представник Італії в ЄС Стефано Санніно заявив, що прем’єр-міністр Маттео Ренці говорив з Меркель з цього питання і запевнив, що позиція Італії повністю збігається з підходом Німеччини і Франції.
- Це правда, що деякі країни, перш за все балтійські країни, хочуть просуватися у питанні санкцій зі швидкістю 150 кілометрів на годину, інші ж, насамперед Німеччина і Франція, хочуть рухатися зі швидкістю 50 кілометрів на годину, - сказав він.
Раніше повідомлялося, що рішення про введення секторальних санкцій проти Росії може бути прийнято на саміті ЄС 16 липня. За даними держсекретаря Італії у європейських справах Сандро Гоці, Італія не вважає за необхідне посилювати санкції проти Росії і концентруватися на їх обговоренні на зустрічі лідерів країн-членів ЄС 16 липня.
Нагадаємо, 27 червня Європейська Рада заявив про те, що очікує до 30 червня конкретних кроків по деескалації ситуації в Україні. Зокрема, мова йшла про повернення 3 прикордонних пропускних пунктів під контроль української влади (Ізварине, Довжанський, Червонопартизанськ), звільнення заручників, у тому числі всіх спостерігачів ОБСЄ, і початку істотних переговорів щодо імплементації мирного плану президента України Петра Порошенка.
На підставі виконання цих умов лідери країн-членів ЄС пообіцяли оцінювати подальший розвиток ситуації і приймати нові санкції при необхідності.
Одним з найбільш рішучих дій ЄС було введення табу на візи для російських громадян Криму. Істотним з боку світового співтовариства стало і виключення Росії з G8. А міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard перестали обслуговувати росіян, які мають картки у банках АКБ "Росія", "Собінбанк", "Инвесткапиталбанк", СМП Банк, "Финсервис". Причому, зняти гроші з карток люди можуть, а от розплачуватися в магазинах картами - ні. Ці санкції відчули на собі пересічні росіяни.
А от всі інші, введені раніше, санкції стосувалися переважно окремих політиків або підприємців, внесених у так званий чорний список ЄС. Приміром, 17 березня Рада ЄС опублікував список з 21 прізвища "нев’їзних" росіян. А вже 21 березня ЄС додав до цього списку ще 12 осіб. Рахунки цих людей в європейських банках заморожені. Два списки підготували і в Білому домі. Крім заборони в’їжджати цим людям на територію США, Вашингтон заморозив їхні рахунки в американських банках.
Останніми санкціями, введеними проти РФ стали канадські обмеження в кінці червня. Уряд Канади ввів санкції проти 11 громадян Росії і України. У список потрапили особи, які "сприяли порушенню українського суверенітету і територіальної цілісності країни".
