Савур-Могила- одна з найбільш зручних і високих точок Донбасу, тому не дивно, що ополченці обрали її для установки знарядь.
Звідси околиці як на долоні- територія навколо добре проглядається і прострілюється в радіусі 30-40 кілометрів.
З-за свого стратегічного значення тут вже більше місяця точаться запеклі бої за контроль над висотою. В результаті бетонна стела і статуя, що символізували подвиг радянських солдатів, піддавалися постійним обстрілам.
Спочатку під натиском вогню пала статуя радянського воїна. А 21 серпня під залпами "Градів" звалилася і стела.
БОЇ ЗА САВУР-МОГИЛУ
Битви між ополченцями і українськими солдатами у Шахтарському районі Донецької почалися 5 червня в районі митного пункту Маринівка на південь від висоти.
Потім 8 червня збройні формування зміцнилися в місті Сніжне, на північ від Савур-Могили.
А вже 3 липня секретар РНБО Андрій Парубій відзвітував про знищення опорного пункту" бійців ДНР на горі. Хоча через три дні знову була здійснена атака на висоту силами батальйону "Азов". Оборонцям вдалося відбити атаку.
В середині липня контрольована збройними формуваннями висота стала грати важливу роль в оточенні 5-тисячного угруповання української армії (" Південний котел "): з висоти прострілюється єдиний маршрут, по якому потрапившим в котел частинам, могло надходити підкріплення.
Туди потрапили 72-а, 79-а аеромобільна і 24-я механізована бригада Міноборони України.
23 липня близько Савур-Могили були збиті два Су-25 українських ВПС.
І тільки 9 серпня Савур-Могила перейшла під контроль збройних сил України, але через кілька днів ополченці накрили її шквальним вогнем і змусили відступити військових.
Бої за контроль йдуть до цих пір, але вважається, що територію навколо контролюють ВСУ.
ДОВІДКА
Савур-Могила- це курган висотою чотири і шириною більше 30 метрів.
Час його створення археологи відносять до кінця бронзового століття- щось близько трьох тисяч років тому. А саму назву останнім часом все частіше пов’язують з ім’ям, що населяли ці краї сарматів- савроматів. В більш пізні часи, вважають вчені, перша частина етноніма "савр" трансформувалася в "савур". Не виключено, що на вершині войовничі кочівники поклонялися своєму божеству- священного меча.
Однак вічну і справжню славу Савур-Могила придбала набагато пізніше- в роки Великої Вітчизняної війни, коли вона більше була відома як "висота 277,9".
Гітлер наказав військам вермахту і СС за будь-яку ціну утримувати річку Міус до кінця війни.Міус-фронт повинен був стати реваншем за програну Сталінградську битву. Тут проходили найзапекліші бої і в ніч на 31 серпня 1943 року були остаточно поховані надії гітлерівців втриматися на східних рубежах Донбасу- героїчна радянська 5-а Ударна армія захопила висоту, прорвала Міус-фронт і поклала початок звільненню Донбасу і Радянської України.
Після Великої Вітчизняної Війни на Савур-Могилі поставили перший пам’ятник.
Він представляв собою піраміду заввишки шість метрів. Піраміда була складена з місцевого вапняку. Нагорі піраміди була встановлена червона зірка.
У 1960 році Донецька організація Спілки архітекторів провела відкритий конкурс на кращий проект нового пам’ятника.
Відкриття пам’ятника відбулося 19 вересня 1967 року. На вершині кургану було встановлено обеліск із залізобетону, облицьованого гранітом, висотою 36 метрів.
Всередині обеліска знаходиться кімната бойової слави. В експозиції кімнати бойової слави знаходяться фотокопії газет з публікаціями років про Міус-фронт, картосхеми взяття висоти, портрети учасників штурму. Біля підніжжя обеліска створений верхній оглядовий майданчик.
Біля підніжжя обеліска була встановлена скульптура радянського солдата. Висота скульптури дев’ять метрів. Виготовлена з чавуну. На солдата плащ-намет, що розвівається на вітрі. Права рука піднята вгору, в ній автомат. Солдат стоїть обличчям на схід. У 1975 році біля ніг солдата був запалений Вічний вогонь.
