Великі зміни. Як змінилися зарплати українських топ-менеджерів за останній рік

Якщо вірити Держкомстату, криза в економіці ніяк не позначилася на ринку праці. Кількість зареєстрованих безробітних - 433 тис. - на початку серпня було навіть менше, ніж рік тому, рівень безробіття не перевищував 1,6%. Реальний стан справ значно гірше. Але не катастрофічно. Принаймні, поки.

Ринок завмер

У липні 2014-го промисловість працювала в мінус 17 із 24 областей України. Падіння промвиробництва досягла 12,1% - таких низьких показників в країні не було з 2009 року. Найбільше постраждали вуглевидобуток, машинобудування, хімпром, нафтопереробка і металургія. В першу чергу це пов'язано з падінням на третину виробництва в Донецькій і Луганській областях, де під час військових дій зруйновано близько 600 підприємств. Однак навіть за методологією Міжнародної організації праці рівень безробіття в Україні менше, ніж у 2009 році, зараз він коливається в межах 8-9%. А 300 тис. тимчасових переселенців зі сходу та Криму практично не вплинули на ринок праці. На відміну від 2009-го, не планується і масових звільнень. За даними опитування керівників підприємств, проведеного в липні компанією Head Hunter, серед основних антикризових заходів скорочення персоналу займає скромне третє місце - так готові вступити лише 12% опитаних. Ще 21% шукає нові можливості для бізнесу, а найбільше - 26% - оптимізує витрати.

Для ринку праці оптимізація в першу чергу означає відмову від прив'язки зарплат до валютного курсу. За даними Head Hunter, виходячи з курсу долара зарплати платять лише 12% роботодавців. Інші або зафіксували їх за курсом 8 UAH/USD, або заморозили, попередньо підвищивши на 10-15%. Це ж підтверджують і дані Держстату: в цілому по Україні середній рівень офіційних зарплат - 3537 грн - за останні 12 місяців з урахуванням інфляції впав майже на 9%. Найбільше зниження було зафіксовано на сході. Тільки в липні середня зарплата в Луганській області зменшилася з 3571 до 2875 грн, у Донецькій - з 3996 до 2980 грн. В основному за рахунок переведення персоналу на мінімалку або відправлення в неоплачувані відпустки у разі зупинки виробництва.

Найчастіше знижували зарплати в будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та у транспортній сфері. Рідше - в IT, медицині та сфері продажів, окремі підприємства цих галузей навіть підвищували їх. При цьому в більшості випадків збереження або збільшення розміру оплати праці майже автоматично означало великі обсяги роботи. За словами Маркіяна Новака, старшого консультанта United Consultants, "інтеграція винагороди", тобто підвищення плати кращого фахівця за рахунок позбавлення від "баласту" з неефективних співробітників, взагалі стає однією з основних тенденцій. Винятком залишається лише топ-менеджмент. Хоча і в цю сферу нинішня криза внесла свої корективи.

Зарплата в бонус

Випадки переманювання на великі гроші стали дуже рідкісні. Так надходили до 2008 року - тоді навіть подвійне підвищення через рік-інший компенсувалося загальним зростанням зарплат. "З тих пір ситуація кардинально змінилася", - говорить директор компанії Amrop в Україні Віктор Яковенко.

За даними компанії ЕЙ, середній рівень річної винагороди топ-менеджменту становить від 350 тис. до 3,2 млн грн в залежності від галузі. Істотного зростання зарплат у вищих управлінців в 2014-му не було, як, втім, і падіння доходів - витрати компанії завжди ріжуть знизу. "Витрати на персонал компанії скорочують в першу чергу за рахунок найменш важливих функцій і малопродуктивних виконавців", - підтверджує Віктор Яковенко. В цілому винагорода топ-менеджерів зросла на 6-10% у гривні. Більшість компаній зафіксували зарплати в національній валюті не тільки рядовим співробітникам, але і керівникам. Цим нинішня криза відрізняється від попередньої: в 2008-му при зростанні цін на 23% зарплати топів збільшилися на 35%. Тепер же при прогнозованому рівні інфляції в 20% підвищення не покриє і її половини. Не стали винятком із цього правила і транснаціональні компанії. По-перше, у 90% з них персонал локального підрозділу все одно отримує зарплату в гривні. По-друге, планове підвищення зарплат, як правило, не перевищує 3-5%. "Цифра в 20% викликає в штаб-квартирі шок", - говорить один з рекрутерів.

Найбільш "щедрими" залишалися компанії експортно орієнтованих галузей: ІТ-аутсорсингу та металургії. "У таких бізнесах рівень заробітних плат топ-менеджерів на порядок вище, ніж у компаніях, орієнтованих на внутрішній ринок", - відзначає провідний консультант Brain Source International Дмитро Шкурко.

Правда, за ці гроші керівникам доводиться працювати значно більше, ніж п'ять-шість років тому, причому демонструючи конкретний результат. За словами Ольги Горбановської, партнера і керівника групи Human Capital компанії ЕЙ, підприємства просто не можуть дозволити собі платити за неефективну роботу - відповідно дохід управлінців все більше прив'язаний до результатів діяльності. Як правило, у вигляді бонусів або виплат за програмами довгострокового стимулювання - в 2014-му їх частка в середньому становила близько чверті винагороди вищих управлінців. Згідно з рейтингом найвища частка преміальних була в машинобудуванні та банківській сфері (34%), в металургії (31%) і IT (30%).

Попит і пропозиція

Істотних змін затребуваності будь-яких категорій керівників не сталося. Традиційно для кризових часів зменшився попит на директорів з маркетингу, інвестиційних менеджерів і керівників банківських установ. За спостереженнями рекрутерів, стало складніше знайти роботу фінансистів та юристів. У цьому, до речі, кардинальна відмінність від минулої кризи. Якщо в 2008-2009 роках були затребувані юристи і криза-менеджери, то зараз великих проблем з поверненням боргів і кредитів немає. А українські топи і так звикли жити в умовах кризи - їм мимоволі довелося стати криза-менеджерами. До речі, "уміння приймати рішення в умовах невизначеності" зустрічається практично в кожному запиті - по суті, воно стало базовим. А останнім часом, за словами Яковенко, серед затребуваних компетенцій все частіше з'являється "здатність зберігати працездатність в умовах негативного інформаційного фону".

Серйозного руху за зміну або скорочення топ-команд на ринку непомітно. У тому числі тому, що і самі топи не рвуться грюкати дверима в пошуках більш хлібного місця. Скрізь приблизно одні і ті ж проблеми, а стабільне положення компанії тепер важливіше невеликої надбавки до платні. Як правило, на догляд вирішуються тільки ті, хто з якихось причин не бачить перспектив у компанії.

Винятком із загального правила залишається IT - за словами рекрутерів, на ринку йде справжне "полювання за головами" керівників софтверних компаній. Галузь бурхливо розвивається, і часто ставати начальниками змушені технарі. У підсумку більшість топів в цій сфері - молоді люди до 30 років, практично не мають навичок керування. Тому, як тільки з'являється талановитий командний лідер, його намагаються тут же перекупити, як правило, разом з командою.

В окрему касту рекрутери виділяють фахівців з продажу. "Хороших мало. Тому вони в ціні. Ось і ходять з компанії в компанію з метою продати себе якомога дорожче", - розповідає директор однієї з рекрутингових компаній. Додаючи, що це повною мірою відноситься і до директорам з продажів. Останнє - зовсім не перебільшення. Наприклад, машинобудування, підприємства якого змушені шукати заміну російському ринку збуту, взагалі стало винятком із правила "у боса найбільша зарплата". Тут середній дохід директора по продажах виявився навіть вищим, ніж у гендиректора, - за рахунок бонусів, розмір яких перевищив 50% сумарної винагороди.

Як ми вважали. Рейтинг зарплат топ-менеджерів складено на основі опитування консалтингових компаній в області executive search: Amrop KBS International, Brain Source International, United Consultants. В якості основи для побудови таблиць по галузях бралися суми винагород, виплачених у 2013-му і предполагающиєся в 2014-м. Не враховувалися випадки, коли винагорода значно перевищувала середньоринкову. Середнє значення розраховувалося виходячи з діапазону річного доходу (фіксованої зарплати і компенсації) для всіх позицій.