Проблеми з реформами. Які обіцянки не виконала українська влада. Альтернативи Будапештського договору так і не послідувало

Правда, у цій ситуації Захід і США надають Україні небувалу підтримку, а з Росією, як показав Будапештський меморандум, а потім, ще наочніше, Мінські угоди, ніякі договору - письмові або усні - не діють.

Зрозуміло, що встановлення миру на Донбасі - завдання вищого ступеня складності, але від того, як скоро вона вирішиться, залежить доля багатомільйонного регіону.

Крім того, на сході є ще й українські військові, яким доводиться щомиті ризикувати своїм життям. Вони теж зацікавлені у якнайшвидшому вирішенні конфлікту.

А поки вони потребують належного забезпечення. Перед виборами Петро Порошенко заявляв на камеру, що військовослужбовці у зоні бойових дій, повинні отримувати заробітну плату 1000 гривень в день. Зважаючи на фінансову ситуацію, в якій опинилася країна, ця заява так і не було реалізована.

Обираючись на вищий державний пост, Порошенко обіцяв провести позачергові вибори у Верховну Раду. Вибори відбулися, але не на пропорційній основі за відкритими списками, як було обіцяно президентом, а за змішаною системою, як і в 2012-му році.

Спільними зусиллями в минулому році був прийнятий і введений в дію Закон "Про оновлення влади" (про люстрацію). Але документ прописаний так, що в нього виявилося безліч слабких місць, і він вже неодноразово піддавався критиці. Питань до нормативного документа багато, але головне, мабуть, в тому, що народні депутати цим законом вивели себе з-під люстрацію. Адже не новина, що багато представників з числа народних обранців протягом довгого часу благополучно пересідали з високих крісел законодавчої влади в крісла виконавчої, а потім назад. Тепер будь-які корупційні діяння минулих років надійно заховані під депутатським мандатом. Крім того, "очищення влади" проходить без чітких критеріїв, і вже було жорстко розкритиковано Венеціанською комісією.

Мало того, що нардепи убезпечили себе від люстрації, але вони ще і не поспішають скасовувати депутатську недоторканність, що теж йде врозріз з обіцянками президента. Як буде з цим питанням, побачимо вже в найближчі дні - його мала розглянути Рада.

Є певна надія, що ті, кого не дістане люстрація, опиняться в полі зору Антикорупційного бюро. Такий орган, нарешті, створений в Україні, і навіть незабаром, як заявив президент, почне функціонувати. Головне, щоб РНБО, який є куратором Антикорупційного бюро, не особливо старався в своїх контрольних функціях. Тоді, дивись, і в системі кадрових призначень щось зміниться на краще, а то кумівство і хабарництво, в якому дорікали минулу "злочину владу", нікуди не поділося і процвітає при новій, "не злочинній".

"Місія буде виконана"

Неперевершеним майстром гучних політичних висловлювань став Арсеній Яценюк. Кабінет міністрів, який він очолив наприкінці лютого минулого року, Яценюк назвав "урядом камікадзе". Однак після "куля в лоб, так куля в лоб" розпещена іскрометними промовами Арсенія Петровича публіка на "камікадзе" відреагувала спокійно.

Програма, з якою прийшов Яценюк-прем'єр, суттєво відрізнялася від тієї, що озвучувалася Яценюком-депутатом на ток-шоу ще до перемоги Євромайдана. Тут уже не йшлося про дешеві енергоносії власного видобутку для населення, а говорилося про прийняття (в короткостроковій перспективі) необхідних непопулярних рішень щодо цін і тарифів. При колишньому якості послуг ціни за минулий рік зросли в кілька разів. При цьому малозабезпечені споживачі комунальних послуг можуть скористатися "компенсаторними механізмами адресного характеру", простіше кажучи, субсидіями, передбаченими прем'єрською програмою. Для цього треба зібрати документів більше, ніж на іпотеку і еміграцію разом, і повторювати процедуру збирання довідок кожні півроку. Не у всіх вистачить часу і витримки пройти це випробування.

У лютому Арсенієм Петровичем було обіцяно повне і всебічне розслідування фактів загибелі людей, вчинення інших злочинів, пов'язаних з проведенням масових акцій протесту в листопаді 2013 - лютому 2014. Передбачалося, що головні зусилля будуть спрямовані на виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності організаторів та виконавців цих злочинів. Поки що МВС і Генпрокуратура звітують про хід розслідувань, зокрема, про арешти, ось тільки гучних покарань винних на даний момент не видно.

Також прем'єр рішуче був налаштований повернути геть капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, які дозволяють незаконно уникати оподаткування в Україні.

Після 11-ти місяців прем'єрства Арсеній Яценюк майже дослівно повторює попередні меседжі. З тією лише різницею, що тепер вони декларуються під новим брендом Коаліційної угоди "Україна 2015-2020" і будуть здійснюватися з новим складом Кабміну.

"Люди чекають змін, і ми готові до найрадикальніших, самим жорстким і найефективнішим реформ в країні, яких вимагає сьогодення", - запевнив прем'єр своїх колег на одному з перших засідань нового уряду. І не забув потішити аудиторію афоризмом - "місія буде виконана".

На всякий випадок глава Кабміну попередив, що "швидкі і прості рішення не завжди можуть бути ефективними".

Втім, досвід минулого року не дає підстав сподіватися на швидкі перетворення.

Злочини по відношенню до учасників Євромайдана не розслідувані, офшори не зворушені, демонополізація та децентралізація чекають своєї години точно так само, як і реформа правоохоронних органів, яка тільки починається.

З виконаного, звичайно, не можна не відзначити підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але в склалися після Революції Гідності умовах підписати угоду було реально легше, ніж не підписати.

Ще, як і обіцяно, тарифи стрімко приводяться у відповідність із середньоринковими. Правда, ось це якраз мало кого радує, тому що європейські тарифи при непрозорому ціноутворенні, монопольному постачальнику послуг і зарплатах-пенсіях в рази відрізняються від європейських, утворює якесь економічне протиріччя.
Експерти про просування реформ
Щоб скласти об'єктивну думку про успішність просування реформ в українській економіці, "попросили експертів оцінити їх.
Екс-міністр ЖКГ, а нині народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Кучеренко заявив, що реформ він поки не бачить.
"Я не бачу ефекту від роботи національного регулятора НКРЕ, я слабо розумію, що відбувається в профільних міністерствах - маю на увазі Міненерго та Мінрегіонбуд. Я не бачу чітких акцентів реформи ЖКГ", - озвучив нардеп свої невиправдані очікування.
На його думку, проблеми в цих галузях вирішуються традиційним шляхом, і в них більше політики, ніж економіки. Він, безумовно, робить поправку на умови, в яких доводиться діяти уряду Яценюка.

Зрозуміло, що Кабміну доводиться працювати під час війни. Тоді треба визнати, що управління зараз здійснюється в ручному режимі, а не в умовах системних реформ ", - зазначає екс-міністр.
Олексій Кучеренко також вважає, що "спроба привести тарифи на комунальні послуги до економічно обґрунтованих показників вилилася в банальне підвищення цін і звалювання проблеми на населення". "Природним результатом такого запобіжного стане криза неплатежів, який, до речі, ми вже й спостерігаємо, - констатує він.
Коаліційну угоду нардеп оцінює як "набір гасел".
"Вони абсолютно правильні. Але було б необачно називати їх програмою реформування. Скажімо, в економічному блоці цього документа не прописано докладно, як буде здійснюватися програма реформування ЖКГ, як буде здійснюватися диверсифікація видів палива та багато іншого. Я не бачив покрокової програми цих реформ і думаю, що її просто не існує в природі ", - поділився своїми міркуваннями Олексій Кучеренко.
Схожу думку висловив і Дмитро Боярчук, виконавчий директор дослідницького центру CASE Ukraine. Він зізнався чесно, що з серпня місяця минулого року не чув ні про які процесах в економіці, які можна було б назвати реформами.
"Допускаю, що відбуваються якісь мінімальні зміни, але в загальній картині нічого не змінюється", - говорить експерт.На його думку, ключова реформа, якої сьогодні потребує Україна, - це урізання видатків бюджету, бо це основне джерело ризику.
"Якщо цього не зробити, нам буде погано, - міркує економіст. - Суть в тому, що без зміни принципів функціонування бюджетних витрат урізати їх нераціонально, адже рівень зарплат працівників бюджетної сфери - лікарів, вчителів - далі не можна знижувати. Але можна замість п'яти- десяти неефективних медиків найняти одного. Те ж саме зі школами і з іншими бюджетними установами ".
Боярчук вважає, що не можна також урізати соціальні витрати, однак соціальна допомога повинна виділятися тільки тим, хто її дійсно потребує. "На поточний момент у нас навіть депутати отримують матеріальну допомогу. Зміни в цьому плані потрібні масштабні, але вони, на жаль, не відбуваються", - констатує він.
Що стосується Національного банку, то експерт може відповісти, що робив би на місці голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої.
"Її ставлять перед вибором: якщо вона не надрукує, умовно кажучи, 100 мільярдів гривень, то ми не розплатимося за газ, і у нас зірветься опалювальний сезон, а якщо не надрукує ще 100 мільярдів, то ми не заплатимо соціалку, і буде соціальний вибух. По ідеї, голова Нацбанку повинен сказати тверде "ні", тоді б у нас курс гривні до долара складав 12-13. А оскільки, як я думаю, президент і всі інші тиснуть на голову Національного банку, то ці 200 мільярдів надрукували, і курс у нас тепер 20 гривень за долар ", - міркує він.
Експерт упевнений, що друкарський верстат на цьому не зупинять.
"На наступний рік надрукують ще 250 мільярдів. Якщо не урізати витрати, доведеться друкувати гроші. Від цього національна валюта знову вилітає в трубу, проблеми банків посилюються, дефіцит нафти і газу нікуди не дівається, фонд гарантування вкладів теж вимагає вливань - виходить замкнуте коло. Таким чином, проблема починається саме в бюджеті - у скороченні витрат шляхом зміни принципів їх функціонування ", - впевнений Дмитро Боярчук.
Аналітик з питань енергетики інвестиційної компанії Dragon Сapital Денис Саква, вважає, що головною складовою реформи в енергетичній галузі має стати приведення тарифів на газ для населення і для теплокомуненерго до ринкових показниками.

Необхідно піти від різних цін для різних категорій споживачів, - переконаний експерт. - Це дозволило б радикально скоротити корупцію в енергетичному секторі і прибрати перекоси в споживанні ресурсу. Зараз низькі тарифи на газ - його ціна нижча ціни на вугілля та дрова - не стимулюють його економію ".
Саква визнає, що питання це дуже болюче
"Під час опалювального сезону такі рішення приймати досить складно, тому реалізація цієї реформи може початися з другого кварталу", - припускає він.
Представник інвесткомпанії акцентує увагу на тому, що прямі дотації необхідні тільки споживачам з низьким рівнем доходів, від тотального субсидування треба йти. Експерт проводить аналогію з цінами на бензин: ринкова вартість не є перешкодою в реалізації його населенню. Денис Саква також нагадав, що ціни на всі товари народного споживання в Україні регулюються ринком, окрім газу та електроенергії, які субсидуються державою.
Він звернув увагу на досвід європейських країн, де енергоносії використовуються вкрай ощадливо.
"Для того, щоб українці могли використовувати всі механізми економії енергоносія і платили тільки за реально спожиті обсяги, потрібна системна реформа ЖКГ", - визнає Денис Саква.
Постскриптум
Народний депутат від Блоку Петра Порошенка, він же улюбленець ФБ-публіки Віталій Чепінога написав у статусі про свого знайомого, який зараз перебуває в Грузії.
"Він запостив фотку з тамтешнього Мін'юсту. Людина протягом якоїсь години може оформити будь-який дозвіл і будь-який документ в одному приміщенні. Більше того, вона може спокійно сидіти в місцевій кафешці і пити каву, поки бюрократи зайняті його справами... І такі прості речі, я переконаний, для розвитку країни значно важливіше тисячі законів, восьмисот постанов і тридцяти п'яти тисяч найважливіших указів... ", - пише Чепінога.
Так виглядає в Грузії реформована бюрократична машина. А нас, українців, уряд ніби навмисне лякає словом "реформа". Ось уже рік тільки й чується:

"буде боляче", "буде важко", "доведеться потерпіти". Прям розмістити в одній будівлі всіх клерків, які видають довідки на субсидію для оплати газу, - це страшно боляче? Спростити дозвільну процедуру боляче? Провести судову реформу, щоб суди діяли строго за законом, - теж боляче? Начебто ж як навпаки, без корупції всім стане легше. Тільки тим, хто "харчевался" за рахунок зловживань у своїх відомствах, дійсно буде боляче, коли їх від годівниці відсунуть. Але цих нам не шкода. Правда, Арсеній Петрович?