Проблеми з іміджем у Юлії Тимошенко давні і серйозні. Навіть в роки її найбільшої популярності вона мала дуже високий антирейтинг. Її політичні недруги і суперники чимало постаралися, щоб закріпити в суспільній свідомості образ "газової принцеси", яка сколочувала мільярдні капітали на постачанні російського газу. Друге прем'єрство Тимошенко додало до її іміджу ще дві плями: невдала змова з "регіоналами" про перехід до парламентсько-президентської форми правління і відчайдушний популізм.
Те, що вона потім стала жертвою Януковича, не означає, що їй все пробачили і забули. До того ж пропагандистська машина "регіоналів" досить успішно попрацювала над доказом невигідність для України газових контрактів, підписаних за результатами московських переговорів Тимошенко і Путіна у січні 2009 р. Майдан волів ніяк не пов'язувати себе з в'язнем Качанівської колонії. Портрет "Йулі на йолки" викликав неприйняття і глузування.
Вийшовши після революції на свободу, Тимошенко двічі невдало виступила на виборах. Спочатку Петро Порошенко переміг її у президентській кампанії з розгромним рахунком 54,7 проти 12,8%, а потім на парламентських виборах її партія "Батьківщина" посіла лише шосте місце, набравши 5,7% і отримавши найменшу фракцію у Верховній Раді. В обох цих кампаніях конкуренти Тимошенко не придумували проти неї нічого нового - було достатньо використати старе.
Зараз Тимошенко відчуває себе на підйомі. Днями у британській газеті The Independent вийшла стаття про неї, де наводяться цифри соцопитувань, які свідчать про зростання її популярності, і цитується сама лідер "Батьківщини": "Сьогодні мої стосунки з народом відновлені". Але, набравши рейтинг на критиці Яценюка (за тарифи на газ) і Порошенко (за мінські угоди), Тимошенко не змогла позбутися свого антирейтингу.
Головна іміджева проблема Тимошенко полягає в тому, що люди не вірять в її щирість. І цю недовіру дуже легко підживлювати, вказуючи, наприклад, на невідповідність між образом життя Тимошенко і декларованої нею бідністю. Або, що більш серйозно, на компроматні "гачки", які, можливо, є у Путіна на "газову принцесу" і дозволяють йому маніпулювати нею. Досі Тимошенко ігнорувала звинувачення в тому, що її неодноразові заклики відмовитися від переговорів у Мінську насправді грають на руку Путіну. Але якщо Порошенко в найближчі тижні продемонструє реальний прогрес у реалізації мінських угод, то сумніви в чистоті мотивів Юлії Володимирівни зростуть.
