Перші дні після розставання — найважчі: настрій коливається, думки раз у раз повертаються до нього. Потім стає спокійніше. Але саме в ці перші дні хочеться зробити те, що потім заважає відпустити.
Довше тужать ті, хто тримає колишнього перед очима — заходить на його сторінку, бачиться з ним, — і ті, хто мститься. Легше стає, якщо виговоритися, повернутися до своїх справ, своїх людей і нічого не вирішувати зопалу.
Заходити на його сторінку
Рука сама тягнеться відкрити його профіль: з ким він, що опублікував, чи переживає. Що важче переживається розрив, то сильніше тягне — особливо якщо розійтися вирішив він.
У Брунельському університеті в Лондоні опитали 464 особи, переважно молодих жінок. Що частіше людина зазирала на сторінку колишнього, то сильніше переживала розставання, злилася і тужила, і тим менше робила висновків із розриву. Причому так було і в тих, хто вже не був у нього в друзях: фото профілю та список друзів видно і без цього. А просто залишатися у нього в друзях туги не додавало — тужили ті, хто часто заходив і дивився.
Зустрічі та листування — те саме, що зі сторінкою. В іншому дослідженні студенти місяць після розриву вели щоденник, і в тих, хто бачився або листувався з колишнім, кохання і сум минали повільніше. Тож дружбу, якщо її хочеться, краще відкласти.
Що натомість. Тим, кому особливо важко, дослідники радять на певний час або назавжди обмежити контакт із колишнім в соцмережах. Видаляти і блокувати не обов’язково: в Instagram можна приховати його публікації та сторіз — сповіщення йому про це не надійде, а підписка залишиться.
Тримати все в собі й залишатися на самоті
Здається, якщо не думати про нього і ні з ким про це не говорити, все забудеться швидше. У відомому експерименті з «білим ведмедем» людей просили не думати про ведмедя, і вони згадували його приблизно раз на хвилину. З будь-якою думкою так: що наполегливіше її женете, то наполегливіше вона повертається.
А розповідати про розставання, навпаки, допомагає. В одному експерименті молодим людям, які нещодавно розійшлися, пропонували кілька разів за два місяці докладно розповісти, як усе було, а іншим — ні. У перших швидше поверталося відчуття, хто вони самі по собі, без пари, і разом із тим ставало легше.
Саме це відчуття і втрачається після розриву: у пари спільні друзі, спільні заняття, замість «я» — «ми». Саме час повернути те, що було вашим до нього, — подругу, з якою давно не бачилися, свою справу.
Що натомість. Виговоритися подрузі, мамі чи хоч диктофону — учасники того експерименту теж наговорювали свою історію на запис. А якщо розмов із близькими бракує, можна поговорити з психологом.
У іншому експерименті тих, хто нещодавно розійшовся просили записати, що хорошого дало їм саме розставання: «знову займаюся тим, що люблю», «з’явився час на себе», — і їм ставало спокійніше. Розповісти свою історію — допомагає. Але якщо ви й так постійно прокручуєте, чому все так вийшло, зайвий раз розписувати свої почуття не потрібно — вистачить короткого «що хорошого» або приємної справи, яка відверне увагу.
Мститися
Коли перший біль змінюється образою, хочеться, щоб і йому стало погано: написати гидоту, розповісти спільним знайомим, який він насправді, опублікувати щось «у відповідь».
Помста зазвичай не приносить полегшення, якого від неї чекають. У експерименті американських психологів учасникам гри на гроші дали покарати нечесного гравця. Після цього вони почувалися гірше, ніж очікували, і довше думали про кривдника. А ті, хто покарати не міг, перемкнули увагу на інше, і їм було краще.
Коли людей розпитали, як вони мстилися партнеру за образу, найбільше вони шкодували про три речі: почали нові стосунки на зло, розповідали про нього гидоти іншим, забирали в нього щось цінне.
Що натомість. Зробити паузу: сьогодні нічого не писати, не публікувати і не розповідати «у відповідь», а зайняти себе іншою справою.
Зустрічатися з кимось на зло
Сама собою нова людина невдовзі після розставання не перешкода. У двох дослідженнях ті, в кого після розриву з’явилися нові стосунки, були впевненіші і менше думали про колишнього. І що швидше починалися нові стосунки, то краще люди почувалися.
Важливе інше — навіщо. Одразу після розриву найсильніше тягне з кимось зблизитися, щоб заглушити біль або дошкулити колишньому, — особливо тих, кого покинули. З часом це бажання спадає, а стосунки на зло — одна з тих трьох речей, про які потім шкодують найбільше.
Що натомість. Перед побаченням чесно запитати себе: він мені справді цікавий — чи я хочу, щоб колишній побачив і щоб не було так порожньо?
Видаляти все першого вечора
Багатьох першого ж вечора тягне стерти всі спільні фото і листування, а подарунки скласти в пакет і винести. У Ланкастерському університеті розпитали молодих людей, що вони зробили з фото, листами і сторінками після розставання. Половина видалила все одразу — і частина з них потім про це шкодувала.
Що натомість. Не вирішувати зопалу, а зачекати — потім буде легше обрати, що залишити, а що видалити без жалю. Щоб фото не траплялися на очі, їх можна поки перенести в окрему папку, а подарунки — скласти в коробку і заховати подалі. Практичні речі на кшталт кавоварки можна залишити собі, а цінні — продати, а не викидати.
Легше, ніж здається
Американські психологи дев’ять місяців спостерігали за студентами, які зустрічалися, і раз на два тижні просили оцінити, як їм буде погано, якщо пара розпадеться. У тих, хто справді розлучився, перші тижні після розриву виявилися легшими, ніж вони передбачали. Найсильніше помилялися ті, хто був сильно закоханий, і ті, кого покинули: заздалегідь їм здавалося, що буде набагато важче, ніж виявилося насправді.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!