"Медовий місяць" України і Заходу закінчився - нардеп. Тотальна корупція заважає Україні будувати відносини з Заходом. Ніхто не хоче "одружитися на нареченій з приданим".

Відсутність реальної боротьби з корупцією в Україні призводить європейських і заокеанських політиків в стан стомленості. Час, отриманий українським керівництвом як "авансу", давно минув, говорить Сергій Лещенко.

Зростаючі проблеми Європи, що виникають на тлі "тотальної" боротьби з Кремлем, викликають роздратування в європейському суспільстві. Особливо це помітно в Німеччині, де невдоволення продовженням санкцій проти Росії досягло межі. Якщо врахувати, що санкції проти Росії Європа почала вводити в підтримку Україні, то зріє і невдоволення щодо Києва.

Українська корупція, боротьбу з якою програло" українське керівництво, може бути останньою краплею німецького терпіння. І вже завтра Брюссель може вказати Києву "на двері".

Ангела Меркель не в силах протистояти тиску Франка-Вальтера Штайнмайера, який все частіше заявляє про необхідність примирення з Москвою, знаходячи широку підтримку в німецькому суспільстві. У Німеччині все частіше звучать заклики за припинення антиросійських санкції. "Тіньовий кардинал" Герхард Шредер, як і раніше близький до Путіна і має вплив на німецьких соціал-демократів через Штайнмайера, намагається "запустити в ефір" промосковські заяви.

Паралельно розігрується українська карта. Так як інтереси Києва ніяким чином не "співзвучні" Кремлю, то Україна навіть в "чистому вигляді" стає неприємним подразником. А з урахуванням рівня корумпованості української влади невдоволення і втома від України зростає.

Через півроку в Німеччині відбудуться вибори президента, і Штайнмайер розглядається як найбільш імовірний претендент на цей пост. І йому потрібна підтримка німецьких "лівих" налаштованих на діалог з Росією. Дуже ймовірно, незабаром антиукраїнські "тези" стануть більш частими і "змістовними.

Недалекі вибори президента і у Франції, де налаштованість на "дружбу з Путіним" також висока, а в разі приходу до влади Марін Ле Пен, прямо фінансується з Кремля, тональність риторики Парижа також легко передбачати.

Чим далі Президент України дозволить "просунутися" нині чинних "суспільних відносин" в Україні, тим швидше Європа відвернеться від України. Звичайно, розрив відносин з Європою може стати "лебединою піснею" Порошенко, але українське суспільство не має можливості чекати.