Гортаєш стрічку — а там мейн-кун виловлює гумову качечку з ванни, наповненої піною. У коментарях люди діляться схожим досвідом:
«Мій обожнює ловити струмінь води в душі» або «Сам застрибує в порожню ванну і сидить там».
Суцільні сльози розчулення.
Потім намагаєшся влаштувати те саме своєму коту. Але фінал зазвичай інший. Розідрані руки, котячий переляк і мокра калюжа у ваших кросівках наступного ранку.
«Мститься, падлюка», — перша думка.
І ви не самотні. Я часто чую від знайомих, власників котів:
«Після миття кіт три дні сидів під ліжком і ігнорував мене», або ще гірше — «Сходив у туалет прямо на важливі документи та техніку!».
Але відкиньмо безпідставні страхи. Ваш кіт взагалі не вміє мститися.
Теорія котячої змови
Щоб спланувати холодну помсту, потрібна епізодична пам’ять і розвинена префронтальна кора мозку. Це людина може лежати перед сном, дивитися в стелю і накручувати себе.
«Минулого вівторка цей двоногий засунув мене в тазик. Я йому цього ніколи не пробачу».
У мозку котів немає нашої багатосерійної пам’яті, зате працює асоціативна. Вони запам’ятовують не сюжет, а зв’язок між подією і загрозою для життя.
Візьмімо, до прикладу, людину, яка торкнулася гарячої праски. Вона ж не починає планувати помсту побутовій техніці. Просто на рівні рефлексу записується: оця штука небезпечна, тримаємось подалі.
Коли ви тягнете кота у ванну, він не думає, що ви погана людина. Його мигдалеподібне тіло запам’ятовує обставини. Шум води + слизький кахель + хімічний запах шампуню = смертельна небезпека.
Товариш, якось розповів мені:
«Після першого невдалого купання мій кіт уже десять років панічно боїться навіть відчинених дверей до ванної».
Тоді за що дісталося кросівкам?
Якщо це не помста, тоді чому постраждало взуття? — Еволюція.
Коли кіт переживає дикий стрес, його світ руйнується. Безпеки немає. Що робить хижак, у якого земля йде з-під лап і треба якось повернути контроль над територією? Він намагається оточити себе своїм же, найсильнішим запахом.
Ваші кросівки, розстелене ліжко чи покинутий на підлозі рушник — це ваш запах. І кіт, залишаючи там свою «мітку», ніби каже:
«Тут було дуже страшно. Мені треба змішати наші запахи, щоб знову відчути, що я вдома».
Тварина не намагається виявити агресію, навпаки — вона благає про допомогу.
До речі, якщо така поведінка сталася хоча б раз, є сенс звернутися до ветеринара. Сильний стрес часто спричиняє фізичні недуги. Калюжа поза лотком може бути не тільки спробою заспокоїтися, а й ознакою фізичного болю.
Маленькі інопланетяни
Якщо знову натрапите в інтернеті на відео кота-дайвера — згадайте про генетику та звички. Деякі власники розповідають, що їхні коти не бояться води, бо їх привчали змалечку (наприклад, підібрали з вулиці і гріли в теплому тазику).
У бенгалів чи турецьких ванів любов до води закладена генетично. Але все це — швидше винятки.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!