Крим. Похмілля. Чим змінилася "кримська весна" за два з половиною роки. Кримчанам не стало жити легше. Проблеми накопичуються, на зміну ейфорії з приводу "кримської весни", від якої очікували різкого зростання рівня життя, приходять розчарування і апатія

Східний Крим, траса Керч — Феодосія. Повертаючись з гостей, п'ятнадцять кілометрів з Приморського у Феодосії ми їдемо півтори години. Мені пояснюють, що пробки виникають через прийшли з Кубані поромів. Проїжджаючі транзитом росіяни в кращому випадку знімають житло лише на ніч, у місті зупиняється курортників мало. Тому, проводжаючи поглядами колону машин, феодосійці заздрять Ялті і Севастополю, в бік яких їде більшість машин.

Заздрити особливо нічому: на набережних Південного берега теж не так багатолюдно, як бувало до 2014 року. І це легко пояснити: навіть якщо брати до уваги офіційну російську статистику, через Керченську переправу в місяць в'їжджає близько 200 тис. автомобілів. Раніше основний трафік йшов з перешийка, з континентальної України, а тепер на в'їзді в Крим машин зовсім небагато. Українці тут відпочивати не хочуть, росіяни побоюються їхати по українській території. Однак навіть на тих, хто добрався до Криму, заробити місцевим важко: з-за кризи курортник пішов скупий, відверто високі кримські ціни більшості не по кишені.

Жителям узбережжя прикро спостерігати за цим, а бадьорі рапорти місцевих "влади" про те, що в цьому році Крим поставить рекорд відвідуваності — 7 млн туристів, що викликають роздратування й гіркі посмішки.