Депутати відклали прийняття законопроекту "Про освіту" до осені , передає Ukr.Media.
Законопроект "Про освіту" повертає 12-річну школу. Учні на уроках не будуть зубрити факти, а будуть створювати проекти і набувати компетентності – навички. Так міністр Лілія Гриневич хоче зменшити розрив між освітою в західних країнах та в Україні. Проте в ході реформ доведеться закрити деякі школи. До чого приведуть реформи в освіті?
12-річна школа – друга спроба
Школа з 11-річним навчанням залишилася лише в Україні, Білорусі та Росії. Цього терміну недостатньо для підготовки до вступу в університет або виходу на ринок праці, впевнена Лілія Гриневич. В 12-річній школі, яку в Міносвіти охрестили "Новою українською школою", змінюється принцип навчання. Він буде орієнтуватися не на зубріння фактів, а на отримання навичок та вмінь, що потрібні в житті. Такий підхід називається школою компетентностей.
Україна намагається перейти на 12-річку вдруге. Перша спроба була у 2001-2002 роках за міністра Василя Кременя. Однак наступний міністр Дмитро Табачник цю ідею не підтримав і парламент повернув 11-річну школу. Тоді чиновники так і не визначилися, чим заповнити 12-й рік. В ході тієї реформи суть школи не змінювалася, просто додавався ще один рік, зазначає експерт освітньої групи Реанімаційного пакету реформ Світлана Олексюк.
"Суть залишалася такою ж, а кількість годин навчання збільшилася. В результаті діти перевантажені, мають по сім-дев'ять уроків в день, ефективність знизилася, а витрати збільшилися", – пояснює експерт.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, за рахунок збільшення шкільного навчання скоротять програму бакалаврату.
Нова школа буде включати три рівні: початкова, базова і профільну. Після кожного рівня школярі будуть здавати іспит. А оцінювання після дев'ятого класу хочуть проводити у форматі ЗНО.
Новий профільний рівень буде в двох напрямках: академічний і професійний. Академічний передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням продовження навчання у вузі. Професійний рівень орієнтований на ринок праці і не обмежує права отримувати вищу освіту.
Реформа дасть школам широку автономію з можливістю самостійно формувати освітні програми, навчальні плани, вибирати методики. Міністерство освіти залишає за собою контроль якості й стандарти освіти. Для прозорості школи зобов'яжуть оприлюднити всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.
Зміни торкнуться і шкіл у селах – у 2016-му почали створювати опорні школи. Це найбільші навчальні заклади в регіоні з повною матеріально-технічною базою, починаючи зі стадіону і закінчуючи лабораторіями, укомплектованими кабінетами фізики, біології, хімії, географії та математики. До цих школах дітей із сусідніх сіл підвозять автобусами, при цьому в міністерстві обмежили час на дорогу до школи – вона має становити не більше 45 хвилин. Інші школи перетворять у філії і понизять у ступені: залишаться лише початкові школи.
Дітей з інвалідністю переведуть в загальноосвітні школи. За законопроектом "Про освіту" школи можуть створювати інклюзивні класи. При цьому школа зобов'язана створити окремий клас або групу, якщо до неї звернуться батьки дитини з особливими потребами. Для цього в закладі повинні створити всі умови для навчання такого школяра: від фахівців до матеріально-технічного забезпечення.
Реформа буде вводитися поетапно. У 2018-му стартує реформа в початковій школі. У 2019-2022 роках почнеться реформування середньої освіти із створення мережі опорних шкіл базового рівня і зміняться стандарти базової середньої школи на компетентісний підставі. Для вчителів створять нові профстандарти і введуть сертифікацію. У Міністерстві зазначають: сертифікація буде добровільною, а педпрацівники, яке її пройдуть, отримають 20%-ву надбавку до зарплати. Сертифікація потрібна для визначення профпридатності вчителя.
З 2023 року по 2029 рік, буде створюватися профільна старша школа з створення мережі шкіл третього рівня. Під неї також створять нові стандарти. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, це дозволить скоротити бакалаврську програму навчання в університетах на рік – до трьох років.
Вчителям підвищать зарплати і дадуть житло
Законопроект "Про освіту" встановлює мінімальний оклад вчителя – чотири прожиткових мінімуми. На сьогодні це – 6736 гривень. Вчитель, який пройде сертифікацію, буде отримувати 20% надбавку. Залежно від стажу педагоги будуть отримувати надбавку 10-30%. За вислугу понад трьох років - 10% надбавки, 10 років – 20% і 20 років – 30%. При цьому раніше міністр освіти говорила, що мінімальна зарплата вчителя має становити три мінімальні зарплати – 9600 гривень на сьогоднішній день.
Вчителям підвищать зарплату до чотирьох прожиткових мінімумів.
Зарплату вчителям будуть підвищувати по ходу реформи. За словами Лілії Гриневич, це дозволить розподіляти гроші поступово. Але у міністерства є кілька варіантів щодо темпів реформування: запустити відразу реформу початкової і середньої школи або почати з початкової і поступово переходити до середній і старшій школі.
"Ми могли б впроваджувати реформу швидше, але ми живемо в країні, де відбуваються військові дії і багато інвестується в обороноздатність. Якщо ситуація покращиться, ми зможемо прискорити темпи. Важливо, щоб реформа була підготовлена. Це означає, що повинна пройти масова кваліфікація вчителів, створені нові навчальні матеріали та мережа освітніх установ", – каже Лілія Гриневич.
Також у законопроекті прописано, що вчителі повинні забезпечуватися житлом у першочерговому порядку. Також педагогам надаються пільгові кредити для будівництва свого житла.
Що буде з коледжами і технікумами
Останній раз коледжі та технікуми проведуть набір молодших спеціалістів у 2019 році. Потім вузи повинні отримати ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Ті заклади, які не отримають ліцензію, "випадуть" з системи вищої освіти. Однак статус "молодший спеціаліст" в країні не відміняється – він буде залишатися професійним предвисшим освітою. Коледжі та технікуми, які не отримають ліцензію, зможуть продовжити навчати "молодших спеціалістів". При цьому в законопроекті не уточнюється, чим відрізнятиметься "молодший бакалавр".
"Поки майбутнє коледжів невідомо. Ми хотіли б залишитися середньою ланкою між школою і університетом у підготовці медсестер. Це не санітарки, а молодший медперсонал. Швидше за все, ми будемо залишатися як вищий професійний навчальний заклад. Ми бачимо це так. Як буде насправді, важко сказати. Поки дозволили набір молодших спеціалістів ще на два роки", – розповідає заступник директора Київського міського медичного коледжу Олена Рибачук.
За словами Світлани Олексюк, невизначений статус коледжів виник із-за поспішного прийняття Закону "Про вищу освіту". Спочатку парламент повинен був прийняти титульний закон "Про освіту", який би визначив статус коледжів. Визначити статус молодших спеціалістів заважають і інші фактори.
Бахрушин володимир, член сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН, вважає, що невизначеність виникла через намагання наблизити українську освіту до міжнародних стандартів. Але там між професійно-технічною освітою та бакалаврат є тільки один рівень – "короткий" цикл вищої освіти". В українському Законі "Про вищу освіту" вперше введений цей рівень під назвою "молодший бакалавр". Але реально молодших бакалаврів в Україні не готують і немає однозначного розуміння, хто це.
Так, згідно із Законом "Про вищу освіту" коледжі готують молодших бакалаврів або бакалаврів і можуть навчати молодших спеціалістів. Разом з тим у законі відсутня кваліфікація "молодший спеціаліст" як ступінь вищої освіти. За словами Володимира Бахрушина, вузи, які будуть готувати молодших спеціалістів, стануть професійно-технічними навчальними закладами.
"Коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але тільки якщо вони мають ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Якщо коледжі готують молодших спеціалістів, то вони переходять в систему професійно-технічної освіти. Спочатку перехідний період намічався до 2016 року, але Верховна Рада продовжила його до 2019-го. Поки коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але це на час перехідного періоду", – коментує Володимир Бахрушин.
Реформа освіти буде коштувати Україні 3 млрд доларів
На реформу освіти потрібно три мільярди доларів. Таку суму називає прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Однак таких грошей у бюджеті немає. Тому реформа розтягнеться до 2030 року – це створює ризик, що її в майбутньому згорнуть, як і при Табачнику. Перший набір на 12-річну школу пройде в 2018 році. За словами Лілії Гриневич, реформа пройде поетапно, по мірі переходу першокласників у старші класи. Для створення профільної школи країні належить створити мережу академічних та професійних ліцеїв.
При цьому критикують реформу в Міністерстві фінансів. За словами міністра Олександра Данилюка, законопроект не підкріплений грошима. У бюджетній резолюції на наступні три роки таких ресурсів не закладено. Навіть якщо законопроект ухвалять, його неможливо буде профінансувати, упевнений він. За підрахунками відомства, тільки на підняття зарплат вчителям до чотирьох прожиткових мінімумів потрібно 160 млрд гривень впродовж наступних п'яти років.
"Резолюцію цього законопроекту можна забезпечити тільки за рахунок скорочення половини педагогічних і науково-педагогічних працівників, скорочення витрат на обороноздатність країни або істотного збільшення дефіциту держбюджету і збільшення державного боргу, що є неприпустимим", – йдеться в повідомленні міністерства.
При цьому в проекті закону зазначається, що на освіту з держбюджету повинно йти 7% ВВП країни на рік – це більше, ніж нинішні витрати на армію.
