У пошуках мізків: як Кабмін підбирає кадри для проведення реформ

 

У минулому році в Україні стартувала глобальна реформа державної служби, передає Ukr.Media. Триватиме вона до 2020 року. Одним з її елементом має стати створення в міністерствах директоратів. На їх плечі будуть покладені функції формування політики, стратегічного планування та євроінтеграції. Директорати повинні стати "мозковими центрами", які будуть працювати над реформами і, по суті, займатися перетворенням країни. Допомагає Україні проводити цю реформу Євросоюз. В цьому році ЄС виділив Україна на це перший транш у розмірі 10 млн євро.

На першому етапі реформа торкнеться десяти міністерств, двох агентств та секретаріату Кабінету міністрів. Восени в цих відомствах були оголошені конкурси з відбору керівників та експертів директоратів. До цього моменту, частину вакансій відомства встигли заповнити, зокрема, у міністерстві юстиції та Міністерстві освіти і науки. Але багато які міністерства вирішили заново провести конкурси. Наприклад, заново вирішили оголосити конкурси в Міністерстві охорони здоров'я і фінансів.

Паперово-електронна бюрократія

Конкурси по набору співробітників у директорати проходять у два етапи. Після того, як на сайті career.gov.ua міністерства публікують свої вакансії, будь-який бажаючий може подати пакет документів для участі. У такий пакет входять заява, резюме, довідка про вільне володіння українською мовою, копії паспорта та документів освіту, електронна декларація про доходи та ін. Документи можна подати до відомства як особисто, так і в електронному вигляді, або ж відправивши листом.

Один із претендентів, який бере участь у конкурсі, але не побажав назвати своє ім'я, розповів, що подача не позбавлена бюрократії, але в цілому подати документи на сайті досить просто. "Викликає подив те, що необхідно робити декларацію про майновий стан на кожну вакансію. Якщо, приміром, людина має намір подати документи на три-п'ять вакансій, то треба робити кілька декларацій. Але такі декларації відрізняються лише одним рядком - назва посади, на яку претендує людина", - дивується співрозмовник видання.

За словами співзасновника фонду "Таблеточки" Ірини Литовченко, яка претендувала на посаду директора директорату стратегічного планування та євроінтеграції Моз, подача документів влаштована досить комфортно для кандидатів. "Документів необхідно подати небагато. Все досить терпимо і вимагає мінімум часу. Приміром, у мене не було електронного підпису, але я оформила його буквально за десять хвилин в одному з банків. Якщо порівнювати цей етап конкурсу з іншими, які раніше проводилися в державних органах, то прогрес на обличчя. Приміром, раніше всі документи необхідно було фізично привозити в конкурсну комісію. Тепер же всі документи можна подати через спеціальний сайт", - говорить Литовченко.

Але вже на початковому етапі частина потенційних кандидатів не змогли взяти участь у конкурсі. Як розповів на умовах анонімності один з українських лікарів, що працює зараз у Великобританії, для участі у конкурсі він підготував пакет документів, отримав з України довідку про вільне володіння українською мовою. "На жаль, для подачі документів зажадали електронний цифровий підпис, який можна отримати в Україні тільки особисто у податковій службі чи Приватбанку. Так як я працюю 60-80 годин на тиждень, поїхати в Україну для отримання підпису я не зміг і, як наслідок, не зміг взяти участь в конкурсі, - розповів співрозмовник. - Поговорив зі знайомими з України, які працюють за кордоном і хотіли б взяти участь у цих конкурсах, виявилося, що у багатьох була схожа проблема".

Складнощі виникали і у претендентів в Україні, наприклад, з отриманням довідки про вільне володіння українською мовою. "Щоб її отримати, треба приловчитися і вклинитися в графік засідань атестаційних комісій навчальних закладів, що такий документ видають. Мені це вдалося зробити практично в останній момент, - розповідає претендент на посаду директора директорату з стратегічного планування та євроінтеграції міністерства освіти і науки Евеліна Хмелевська. - В результаті подгружала документи в систему на сайті, маючи всі документи, в останній день подачі. На сайті написано, що подача документів здійснюється до 18.00. Але після 16.30 подача через сайт вже не працювала. Благо, перебуваючи в Києві і в 10 хвилинах їзди від міністерства, поїхала туди і на місці подала документи до 18.00. Вручну заповнила всі форми, а також привезла копії всіх чотирьох дипломів". Примітно, що вартість довідки про те, що претендент на державну службу вільно володіє українською мовою, становить 35 гривень. Ні атестат зі школи, ні диплом вузу з оцінками "відмінно" з української мови конкурсна комісія не може прийняти до уваги, щоб допустити кандидата до участі в конкурсі на посади, що створюються в міністерствах директорати.

Унікальний випадок стався і в Мінфіні. "У правилах, які регулюють порядок проведення конкурсів генеральні директорати, зазначено, що для того, щоб оцінити рівень знання англійської мови, претендент може подати документ, в якому повинно фігурувати слово "сертифікат". За таку оцінку можна отримати додатковий бал. Конкурсна комісія звертає увагу саме на це слово, - розповідає один зі співрозмовників видання, брав участь в одному з конкурсів. - Якщо в заголовку документа про знання англійської мови немає слова "сертифікат", то конкурсна комісія не бере до уваги цей документ. Я подав для підтвердження документ IELTS, який є міжнародно-визнаним свідоцтвом про знання англійської мови, наприклад, Великобританією, Канадою, Австралією і т. д. Але в заголовку цього документа немає слова "сертифікат", тому конкурсна комісія відмовилася його приймати. У той же час сертифікати місцевих українських установ, які проводять курси англійської мови, приймали без проблем".

Тестують на міцність

Якщо претенденти на посади в директорати міністерств успішно пройшли етап подання документів, їх запрошують пройти три тести на абстрактне, числове і вербальне мислення. За їх результатами конкурсна комісія оцінює, наскільки претендент схильний до аналізу і як він вміє працювати з інформацією.

Багато конкурсанти поскаржилися на неналежний рівень організації проведення тестування. "Під час проведення тестування з використанням комп'ютерів, нас постійно "викидали" з програми, в якій ми проходили тести. Нам кожен раз доводилося заново проходити їх, поки приблизно протягом півгодини видаляли наші акаунти з системи. Це було потрібно для того, щоб повторно зайти в неї ще раз. Таким чином, ми проходили тестування по кілька разів, - розповіла виданню Ірина Литовченко. - В результаті, ці етапи конкурсу перетворювалися в цирк і балаган - всі кричать, щось запитують, хтось з кимось говорить по телефону, хтось щось в цьому телефоні шукає. Не було ніякої захищеності під час проходження тестів. А хочеться тиші. В результаті, було дуже складно пройти тестування".

Крім того, один з претендентів звертає увагу ще на один момент, який можна було використовувати в корупційних цілях. "Питання, які містилися в тестах, теоретично не складало труднощів дізнатися заздалегідь, адже вони не зберігалися в запечатаних конвертах, а членами комісії та учасниками конкурсу були директора сусідніх департаментів, які роками працювали плече до плеча. Крім того, для учасників конкурсу зробили приблизно однакові логіни і паролі до акаунтів, під якими вони проходили тести. Акканути і паролі відрізнялися тільки порядковим номером, під якими до конкурсу були допущені його учасники, і які вивісили перед входом. Теоретично можна було зайти і подивитися, як інші учасники конкурсу проходять тести або дізнатися питання ще до початку тестування", - уточнила Литовченко.

Критикують учасники конкурсів їх проведення і в інших відомствах. "Організатори не сильно переживали під час спілкування, що кандидати проходять тест на уважність і дозволяли собі спокійно вголос вирішувати якісь питання. Це дуже відволікає від теста, де потрібна максимальна концентрація!" - написав у Facebook Дмитро Шутовский, який претендував на посаду в один із директоратів Міністерства інфраструктури.

З технічними проблемами зіткнулася і Евеліна Хмелевська. "Під час проходження тестів співробітники міністерства, а їх було чоловік п'ять, ходили-виходили, розмовляли, перемовлялися. І це на етапі, де для відповідей потрібна максимальна концентрація, - розповідає вона. - При електронному тесті у мене з 30 питань не відкрилася на комп'ютері практично половина. Члени конкурсної комісії сказали, щоб я продовжувала проходити тест, після закінчення якого пообіцяли розібратися в ситуації. У підсумку, я відповіла, по-моєму, на 15 питань. Цього було достатньо, щоб пройти на наступний етап. Але мені ніхто не сказав, що за 15 відповідей дається один бал з двох можливих за цей тест. Після тесту запитали, чи не хочемо ми з ще однією претенденткою, у якої теж кілька питань не відкрилося, заново пройти тестування. Природно, ми погодилися. На що члени конкурсної комісії почали нас лякати, що якщо ми не пройдемо другий раз, то нас далі не допустять. Крім того, нам заявили, що для повторної здачі доведеться почекати кілька годин. Загалом, явно хотіли, щоб ми залишили все як є, але ні, ми на це не пішли, а вирішили заново скласти тест. Другий раз я набрала 25 балів з 30 питань. В результаті, отримали максимальні два бали за тест".

"На сайті Міносвіти і науки була інформація, що перший етап конкурсу відбудеться 12.10 о 10.00 ранку, - розповідає Евеліна Хмелевська. - Але при подачі документів на уточнююче питання про те, чи буде перший етап 12 жовтня, сказали: "чекайте дзвінка". Зателефонували 11 жовтня близько 23.00. На мою думку, це чистий "відсів" тих, хто з інших міст, або просто не зможе підігнати свої справи під їх розклад. На пошту, відповідно, нічого не прийшло, так як я подавала документи особисто".

Подібні ситуації були і в інших відомствах. "Відносно прямої комунікації з кандидатами - тут можна сказати про умисному саботажі процесу, - зазначає Андрій Луценко, який претендував на посади в Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ та Міністерство науки і освіти. - У випадку з Міносвіти дзвонити кандидату напередодні дня складання тесту і говорити йому, що все змінилося, і завтра тільки в певний час необхідно приїхати на конкурс - це "повний ахтунг". Я - керівник, який подається на посаду такого рівня, напевно маю свій особистий розклад з графіком зустрічей та інших заходів. І я не можу по клацанню пальця скасувати зустріч з топ-менеджментом клієнта, яка була запланована за місяць. А тобі в ультимативній формі заявляють, що тільки цей день".

Ситуації бувають різні

У разі проходження конкурсантами тестування, вони допускаються до наступного етапу - розв'язання ситуаційних завдань. Вони розбиті на два етапи - завдання для перевірки професійних знань і професійних компетенцій.

У більшості опитаних претендентів викликало здивування те, що на першому етапі ставилося дуже загальне питання з не зовсім логічним критерієм оцінювання. "У моєму випадку далі наступного етапу - розв'язання ситуаційних задач - ніхто з учасників конкурсу не пройшов. Питання було поставлено таким чином, що правильно відповісти на нього було нереально. Воно стосувалося планів роботи департаменту на рік, але оцінювалося з точки зору знання українського законодавства про європейську інтеграцію, про якому питанні не йшлося взагалі, - розповідає один з претендентів. - Тобто питання про одне, а оцінювалося зовсім інше. Природно, жоден з 13 чи 14 осіб, які брали участь у вирішенні ситуаційного завдання, не написав про це. У результаті всім сказали "до побачення", тобто ніхто не пройшов цей етап конкурсу. Крім того, мені здається, що в Моз трохи змінили питання, яке вони отримали з секретаріату Кабміну".

Не вважає логічним типологію питань для претендентів в Мінрегіон і Андрій Луценко. За його словами, на конкурсі йому належало відповісти на питання: "Які статті угоди України з Європейським співтовариством з атомної енергії про наукове і технологічне співробітництво належать до компетенції Мінрегіону?" "Не вважаю це адекватним питанням для людини, яка прийшла не з системи, а з бізнесу. На запитання відповів, включивши логіку і здоровий глузд. Бачу в цьому ще один інструмент відсіювання небажаних кандидатів", - вважає Андрій Луценко.

Крім того, учасники конкурсів відзначають низький рівень секретності підготовлених питань. "Ніхто не відкривав ніяких конвертів. Нам просто роздали роздруковані аркуші з питаннями і все, - каже Ірина Литовченко. - Цілком можливо, що якби хтось з учасників конкурсу товаришував з членами конкурсної комісії, то питання можна було заздалегідь дізнатися. До складу конкурсної комісії входять керівники департаментів Моз, тому можна було елементарно у них це дізнатися".

Деякі з претендентів зізналися, що їм були відомі завдання ситуаційного етапу до його проведення. "У мене є знайомі в міністерстві, які розповіли мені про те, які будуть завдання. Не можу сказати, що мені це допомогло. Крім того, я знаю, що був ще один кандидат, який знав завдання ситуаційних конкурсів, готувався до нього, але він не пройшов конкурс. Так, така можливість була, але це не допомогло", - зазначає співрозмовник видання, який не побажав назвати своє ім'я.

Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко уточнив виданню, що проблеми з проведенням ситуаційного етапу варто розібратися детальніше. "Спільно з міжнародними HR-експертами ми доповнили конкурсну процедуру етапи: комп'ютерне тестування на аналітичне мислення та ситуаційні задачі. Мета - створити конкурентні умови і дійсно вибрати найбільш сильних кандидатів. Для того, щоб забезпечити відкритість і прозорість, також прийнято максимальну кількість заходів. Ситуаційні завдання перевіряються анонімно, члени комісій і експерти не знають, чиї роботи оцінюють. Вперше конкурсні комісії були доповнені незалежними експертами з правом голосу. За проходженням конкурсу стежать незалежні спостерігачі в рамках проекту ЄС, відбувається відеофіксації процесу", - заявив він.

На другому етапі ситуаційного завдання в Мінфіні необхідно було написати і презентувати стратегію розвитку туристичного потенціалу одного з регіонів і країни в цілому. "Тобто, завдання, ніяк не відповідний з вакансією, але, очевидно, це допомагало конкурсної комісії оцінити здатність претендентів адаптуватися і аналітично мислити в незнайомій для себе ситуації, а також презентаційні навички. Мені здається, що вдале рішення", - розповів співрозмовник.

Разом з тим Евеліна Хмелевська дотримується іншої думки про "туристичної" ситуаційної задачі, яка їй також довелося пройти. "На ситуаційної задачі нам необхідно було створити план розвитку туризму в окремо взятій області. За її рішення не отримала навіть 0,5 бали, які були прохідними, - розповідає вона. - Але я сумніваюся, що я дійсно написала цілковита нісенітниця. Чому? Раніше я дуже активно займалася вивченням цієї сфери, починаючи з університету, і закінчуючи аналізом туризму в Україні при підготовці презентації на вакансію в департамент туризму при Мінекономрозвитку ще два роки тому. Крім того, у квітні цього року я захищала дипломну роботу за темою розробки брендингу Одеської області, в якій туризм займав величезний шматок. Захистила диплом на "відмінно" в українській бізнес-школі. Але мені просто через тиждень зателефонували і сказали, що "ви не пройшли, подавайтеся на експертів"".

Поговоримо про законодавство

На завершальному етапі від претендентів на посади в генеральні директорати потрібно продемонструвати знання українського законодавства та пройти співбесіду з членами конкурсної комісії. "Багато учасників конкурсів, які дійшли до тестів на законодавство говорили, що варто було б цей етап поставити на початку конкурсів, - зазначає один із співрозмовників. - Адже, пройшовши складні етапи ситуаційних завдань, прикро випасти з претендентів лише з-за того, що претендент не знає в достатній мірі законодавство".

"Після проведення тестів на законодавство проходив співбесіду. Мене взяли відразу в оборот" представники громадськості питаннями зі сфери, де мені необхідно було працювати, тобто, говорили ми про фінанси. Але члени конкурсної комісії від Мінфіну в принципі не розуміли тієї галузі знань, в якій передбачалося заповнити вакансію, і тому вони задавали загальнотеоретичні питання, наприклад, "Як ви будете мотивувати своїх підлеглих?". Це універсальне питання, яке можна задавати претендентові на будь-яку керівну вакансію, але його відповідь нічого не говорить про те, як людина розбирається в сфері його компетенції. Потім я дізнався, що члени громадськості поставили мені вищий бал за експертні знання, в той час як переможець отримав від них нуль балів за експертність, але був високо оцінений за організаторських навичок", - розповів один з претендентів.

Розчаровують підсумки

У більшості кандидатів підсумки конкурсів викликали негативні емоції. "Як результат подібного проведення конкурсів - майже всі посади директорів директоратів зайняли співробітники відповідних департаментів міністерства. Як раптово", - зазначає Евеліна Хмелевська.

Приміром, переможцем конкурсу в Мінфіні на посаду генерального директора директорату стратегічного планування та європейської інтеграції став кандидат, який зараз працює в Адміністрації президента, а до цього - в Мінекономрозвитку. Друге місце зайняв претендент, який зараз працює в Мінфіні. "Обидва переможця раніше або працювали, або працюють в підпорядкуванні з нинішнім держсекретарем Мінфіну. Тому не здивуюся, що підсумки конкурсу були визначені заздалегідь керівництвом відомства, яке хотіло призначити на цю посаду знайомого людини. Правда, нещодавно на вищевказану посаду знову був оголошений конкурс", - припускає один з учасників конкурсу на умовах анонімності.

У всіх конкурсах, які закінчилися і не були заново оголошені, в основному, виграли працівники цих міністерств, розчаровано зазначає Ірина Литовченко. "Тому я більше не вірю цим розповідям, що міністерствам необхідні молоді, прогресивні і з хорошим досвідом працівники, - каже вона. - Відчуваю повне розчарування від того, як проходять конкурси з-за того, що конкурси виграють не ті, кого шукали, як говорили, а представники старих кадрів, які нічого робити не будуть".

"Ми дійсно фіксували певні організаційні проблеми при проведенні конкурсів", - пояснив  Олександр Саєнко. За його словами, причина у великій кількості бажаючих прийняти участь. "Кількість бажаючих взяти участь у конкурсі значно перевищила наші очікування. Наприклад, у Секретаріаті Кабміну конкурс досягав 200 осіб на місце, на 1000 осіб проходили конкурс в одній хвилі. Це був перший такий досвід як для нас, так і для кандидатів. Зараз, коли перші конкурси позаду, організаційних збоїв виникає набагато менше", - уточнив чиновник.