Економіка України: Все гірше, ніж очікувалося

Сьогодні Україна конкурує з Молдовою за статус найбіднішої країни Європи.

Рік тому я висловив надію, що «в 2017 році економіка України злетить», передає Ukr.Media. Так і повинно було статися, але не сталося. В останньому кварталі 2016 року ВВП України зріс на 4,8%. Але в кожному з наступних чотирьох кварталів темпи зростання знижувалися, а за підсумками 2017 року ВВП зріс лише на 2%, що менше, ніж навіть найобережніші офіційні прогнози. Економіка України дійсно зростає повільніше, ніж економіка ЄС, і, звичайно ж, набагато повільніше за світову економіку. Тому важко давати оптимістичні прогнози щодо економічного зростання в 2018 році.

Після падіння ВВП на 17% за підсумками 2014 і 2015 років в результаті російської агресії, швидке відновлення економіки і зростання до 6-7% повинні були стати самі собою зрозумілими. Але замість цього сьогодні Україна конкурує з Молдовою за статус найбіднішої країни Європи.

У 2007 році такий показник, як ВВП на душу населення в Україні був на 160% більше, ніж в Молдові. Зараз цей показник, згідно зі статистикою МВФ, більше всього на 8%, причому економіка Молдови зростає на 4% в рік.

Але найгірше те, що економічним провалам України в 2017 році можна було запобігти. Двома головними факторами, які погіршили економічні проблеми України в 2017 році, стали торгова блокада і невдала судова реформа.

У лютому минулого року політики з партії «Самопоміч» ініціювали початок торгової блокади з окупованими територіями на Донбасі. І цей крок, мабуть, обійшовся Україні в 2% свого ВВП в першій половині року. У той же час експорт, інвестиції і споживання в Україні значно зросли. Але коли в третьому кварталі валовий обсяг інвестицій впав з нормальних 24% ВВП до жалюгідних 16%, як українські, так і зарубіжні інвестори втратили впевненість в Україні. Інвестори почали розуміти, що розпочата комплексна судова реформа насправді не приведе до очищення судової системи, і це ставить під сумнів реалізацію прав власності в країні.

В кінці 2017 року ці тенденції погіршилися. Підприємці часто скаржилися, що Генеральна прокуратура і Служба безпеки України беруть участь в агресивних рейдерських захопленнях. Єдина українська організація, яка дійсно бореться з корупцією, Національне антикорупційне бюро (НАБУ), зазнала серйозних атак з боку правлячої коаліції в парламенті і Генеральної прокуратури, що ще більше підірвало довіру до верховенства закону в Україні.

Всі ці негативні фактори затьмарили позитивні події. Насправді макроекономічні показники України були блискучими. Міністр фінансів країни Олександр Данилюк зберіг дефіцит бюджету на рівні нижче 3% ВВП. Керівництво Національного банку сприяло збільшенню золотовалютних резервів, які виросли до $18 млрд. А Нафтогаз виграв в Стокгольмському арбітражі справу проти Газпрому, що дозволило отримати значний прибуток. У парламенті прийнята вражаюча реформа системи охорони здоров'я.

Завдяки поліпшенню макроекономічної ситуації в вересні уряд України продав єврооблігації на суму 3 млрд євро. Але, на жаль, економічне одужання змістило політичний баланс в країні не на користь реформ.

У 2017 році Міжнародний валютний фонд (МВФ) повинен був надати Україні кредити в розмірі $4 млрд. Але оскільки уряд не виконав умови МВФ, країна отримала тільки $1 млрд. При цьому Україна за своїми боргами виплатила $1,3 млрд. Європейський союз також скасував своє рішення про виділення траншу в 600 мільйонів євро після того, як Київ не виконав чотири умови.

В даний час сумнівно, що ці організації продовжать фінансувати Україну в 2018 році, оскільки співчуття до країни змінилося недовірою. Наприклад, МВФ вимагає від України проведення п'яти реформ, перш ніж Фонд відновить фінансування. Йдеться про створення незалежного Антикорупційного суду, земельну реформу, ухвалення закону про приватизацію, поліпшення пенсійної реформи і коригування цін на газ до ринкового рівня. Головною вимогою всіх міжнародних кредиторів є незалежний Антикорупційним суд, оскільки саме судова система виявилася нездатною притягнути до відповідальності високо уповноважених корупціонерів в верхах української влади.

Крім того, українське громадянське суспільство сформулювало ще дві основні політичні вимоги: проведення виборчої реформи і скасування депутатської недоторканності, оскільки саме парламент і правоохоронні органи є гніздом корупції в Україні. Природно, що міжнародне співтовариство прислухається до громадянського суспільства України.

Але, на жаль, правляча коаліція, схоже, не зацікавлена ??в створенні реального Антикорупційного суду і проведенні виборчої реформи. Це виглядає абсурдним, але українські політики вже щосили зайняті президентськими виборами, наміченими на травень 2019 року. Хоча замість цього вони повинні були б зосередитися на нормальному забезпеченні прав власності, щоб Україна могла збільшити приплив інвестицій до 25-30% ВВП і вийти на рівень зростання економіки в 6-8% в рік.

Андерс Аслунд, Шведський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають