Глава МВС запропонував свій сценарій деокупації Донбаса

"Мінський процес зіграв свою роль і на сьогоднішній момент він мертвий. Мінський процес у тому вигляді, в якому він є зараз, ніяк не вирішує проблем України. Це ситуація затягнутого, замороженого конфлікту", - заявив на ІХ Національному експертному форумі Інституту Горшеніна глава МВС України Арсен Аваков. І запропонував свій план, передає Ukr.Media.

Ймовірність прийняття цього плану всіма сторонами переговорного процесу зараз невисока, але він може стати чернеткою для подальшого компромісного документа у разі, якщо Мінський процес остаточно зайде в глухий кут. В "плані Авакова" є ряд спірних і суперечливих моментів.

Поліція замість військових

Наприклад, деоккупация Донбасу, на думку глави МВС, повинна проводитися силами поліції, а не військових, і з залученням контингенту миротворців.

"Це повинна бути поліцейська операція, без застосування військових сил", - заявив Аваков.

Але цей формат не поєднується з недавнім переформатуванням АТО в Операцію об'єднаних сил (ООС), де головна роль в деокупації, як відомо, відводиться саме військовим. Передача функцій з деокупації Нацполіції вимагатиме нового закону. А це довгий процес, особливо в українському парламенті.

Передумовами "плану Авакова" має стати прийняття закону "Про амністію" та закону "Про колаборантів". Під амністію, на думку глави МВС, підпадають більшість жителів окупованої території і навіть ті, хто брав участь у конфлікті. Але за умови, що у них не буде "на руках крові".

Стосовно тих, чиї руки в крові, повинні бути відкриті кримінальні провадження, та ступінь їх відповідальності визначить закон. Варто нагадати, що прийняття закону про амністію міститься в Мінських угодах, але український парламент досі його не прийняв. У Києві вважають, що він може бути прийнятий тільки після кроків щодо припинення вогню та виведення незаконних збройних формувань на Донбасі.

Закон "Про колаборантів" буде передбачати порядок притягнення до відповідальності тих, хто співпрацював з бойовиками.

"Ці закони повинні бути ухвалені до початку процесу звільнення захоплених територій, після чого необхідно провести інформаційну кампанію з роз'яснення населенню положень цих законів, як в Україні, так і на окупованих територіях", - пояснив Арсен Аваков.

Його план передбачає також розробку комунікаційної стратегії, яка пояснить громадянам плани і дії влади, і залучення міжнародної миротворчої місії. А сама деоккупация за "планом Авакова" повинна відбуватися за допомогою так званого "механізму малих кроків".

Покрокова деоккупация

Головна відмінність "плану Авакова" від Мінських угод полягає в тому, що процес врегулювання конфлікту починається не на всій окупованій території відразу, а лише з деяких її районів і міст.

Спочатку визначається невеликий район окупованій території, на якому військові формування супротивника відводяться за обумовлену лінію і створюється демілітаризована зона безпеки. В якості прикладу називається Горлівка або Новоазовський район Донецької області.

Після цього Міжнародна миротворча місія і Прикордонна служба України беруть контроль над цією територією і її межами, а правопорядок забезпечує Національна поліція разом з миротворцями.

І тільки після цього на цій території українські органи юстиції проводять підготовку до виборчого процесу і подальшого проведення місцевих виборів у відповідності з українським законодавством.

Але одразу ж і починаються перші труднощі "плану Авакова". У ньому йдеться про першочерговому виведення військ та передачі під контроль України та миротворців кордону, а лише потім - про вирішення політичних пунктів. Але саме це якраз і є одним з найголовніших каменів спотикання у черговості виконання Мінських угод. Україна і так наполягає на такому алгоритмі, а Росія вимагає спочатку провести вибори і надати особливий статус Донбасу, а потім вивести війська.

І якщо Москва не погоджується на умови України у Мінських угодах, то вона навряд чи погодиться на них за "планом Авакова".

Голосувати можна буде тільки через 3-5 років

Після встановлення українського контролю над окремим районом або регіоном за "планом Авакова" відновлюється участь громадян, які раніше проживали на тимчасово окупованих територіях, у виборах у центральні органи влади. Але (!) але не раніше ніж через 3-5 років.

Цей пункт може викликати невдоволення у західних партнерів, які можуть звинуватити Київ у порушення основоположних прав людини обирати та бути обраним.

Одночасно з цим на реінтегрованої території відновлюється робота всіх державних інститутів і органів правопорядку. Паралельно проводиться розмінування окупованій території і починаються роботи з усунення техногенних і екологічних ризиків. Починається процес відновлення соціально-економічної інфраструктури - доріг, мостів, установ, підприємств.

Разом з цим запускається програма перевірки і відновлення українських документів для тих, хто проживав на даній території всі ці роки. І починається робота над поверненням вимушено переміщених осіб.

Якщо цей план спрацює в окремо взятому районі чи місті, то, на думку Авакова, його можна буде поширити і на інші окуповані території.

Тобто, за великим рахунком, "план Авакова" є лайт-версією українських Мінських угод і не вирішує основного протиріччя між Києвом і Москвою. Що повинно бути раніше – вирішення питань безпеки або вибори?

Крім того, президент Петро Порошенко не раз заявляв, що не бачить ніякої альтернативи Мінськими угодами, до виконання яких його весь час і підштовхують західні партнери.