Поведінка Зеленського показує, що президент виявився не тим, чого від нього чекали.

Вчорашній скандал в Борисполі, де Зеленський відчитав і вигнав з засідання секретаря міськради Годунка, значною мірою завершив період загравання президента з громадською думкою. Вчора суспільство не побачило сучасного креативного політичного діяча, а побачило найгірший тип керівника радянських і пострадянських часів. Безумовно, комусь це покажеться не дуже вдалим копіюванням Лукашенка (Бацька якщо і розносить чиновників, то конкретно і по справі) навіть може виявитися по душі, однак воно не відповідає тим очікуванням, які більшість виборців покладали на свого кандидата 21 квітня, інформує Ukr.Media.

Зеленський сприймався цією більшістю як людина не із системи. І навіть значною мірою як її антипод. Але вчорашня його поведінка показує, що і в цьому сенсі президент виявився не тим, чого від нього чекали. Йому могли пробачити хамство стосовно Порошенка (оскільки й розглядали в якості противаги тодішньому президенту), могли спустити з рук навіть хамство стосовно Тимошенко — тобто, в принципі, в адресу будь-якого політика, який дорівнює за статусом або вище за нього.

Наприклад, думаємо, що позитивно була б сприйнята суспільством сцена, коли Зеленський викликав би до себе Коломойського і строго так запитав би — ти коли повернеш 5 мільярдів боргів державного "Приватбанку"?

Ну або на Ахметова він би так "наїхав". Або на керівництво поліції за повний розвал роботи. Або на Уляну Супрун за абсолютну деградацію нашої медицини. Або на націоналістів, які влаштовують вуличний безлад.

Але хамство на адресу дрібного чиновника — це зовсім інше. Тим більше, якщо цей чиновник просто намагався вести дискусію. І в чому його вина — незрозуміло взагалі (якщо не брати в розрахунок тему з кримінальними справами, але таких людей чимало і в оточенні Зе).

І це не кажучи вже про те, що секретар міськради — це не підлеглий Зеленського, бо його обрав народ і він є представником місцевого самоврядування, а не гвинтиком у вертикалі виконавчої влади.

Чи позначиться вчорашній скандал на популярності президента і його партії? У короткостроковій перспективі — не обов'язково. Але відбувається накопичувальний ефект розчарувань — коли спочатку виборець розчаровується в здатності Зеленського швидко відновити мир, потім — в небажанні вести діалог з Росією, потім — у нездатності бути адекватним керівником, потім ще в чомусь. Для когось вистачить одного-двох розчарувань, для когось потрібні п'ять або навіть більше. Але процес іде, і поки Зеленський не зробив нічого, щоб його зупинити або повернути назад.