8 цікавих особливостей батьківства в різних країнах світу

Розповідаємо, як виховання в інших країнах відрізняється від нашого, передає Ukr.Media.

В Японії дошкільнятам дозволяють шуміти, скаженіти і хуліганити

Так, це саме так. Дисципліна стає суворіше тільки з походом до школи. Японці вірять, що обмеження в ранньому дитинстві роблять з дітей нещасних дорослих. Тому ніякі прояви гіперактивності не зустрічають опору дорослих. В японських дитячих садках дуже шумно, але вихователів це не бентежить. Навпаки, провокують дітей бути енергійними і не сидіти на місці. Філософія проста — дітям потрібно дозволити бути дітьми, а значить, не обмежувати їх природню поведінку. При цьому з віком японським дітям починають давати все більше свободи: семирічна дитина, яка їде на метро одна в інший кінець міста це норма.

У Франції діти з раннього віку їдять те ж, що і дорослі

І тому не плюються їжею. У Франції страви для дорослих нічим не відрізняються від страв для дітей. Ніяких пластикових приладів і міні-тарілок, майже ніяких «дитячих» страв у меню і ніяких безконтрольних перекусів. Щоб до встановленого часу обіду і вечері дитина точно зголодніла.

У Швеції обидва батьки йдуть у декрет

Кожному з батьків у Швеції виділяють 480 днів оплачуваної відпустки по догляду за дитиною. Відпустку можна поділити навпіл, тоді батьки отримають бонус — по 1000 євро. Взагалі, державі вигідно, щоб відпустка ділилася між батьками. Дні (всі 480) — календарні. Тобто якщо брати відпустку на сім днів в тиждень, то кожному з батьків декрету вистачить приблизно на півтора року. Можна вибрати й іншу схему: виходити на неповний тиждень: три дні на роботі, чотири у будинки за рахунок декрету.

В Італії допізна сидять з дітьми в ресторанах

В сім вечора ніхто не буде вкладати дитину спати, адже сімейна вечеря — важливіше. Мабуть, тільки у нас здається, що галаслива компанія і пізній вечір — катастрофа і загроза режиму дитини.

У Таїланді дітей вчать завжди «тримати обличчя»

Жодна трилітка в Таїланді не заплаче, коли її відведуть в сад. Скаржитись теж не буде. Дитині залишається злізти з батьківського мотобайку, дозволити посипати себе тальком (від спеки) і слухняно виконувати вказівки вихователя. Цьому є, до речі, просте пояснення: воно в особливостях тайської мови. Зайві емоції в промові спотворюють тон, так що занадто гучні тайці можуть просто залишитися незрозумілими (в кращому випадку), або потрапити в неприємну ситуацію.

У Голландії 38°С — це не температура, а з вітрянкою можна прийти в сад

Так, таку температуру просто не вважають хворобою, її не збивають, з нею ходять до школи, на роботу і в дитячий сад. Дитина може прийти з вітрянкою (адже вітрянкою треба перехворіти всім). Правда, про це попередять всіх батьків. Так що якщо хочеться тримати дитину подалі від вітрянки, можна просто не водити у садок.

У Китаї завжди стають на бік вчителя

Про це у своїй книзі «Бойовий гімн матері-тигриці» пише Емі Чуа. Причина — вчитель завжди знає, як краще. Навіть якщо б'є по руках, лається на кожному уроці і грубо вказує на помилки. Дітям завжди пояснять, що вчитель робить все для того, щоб учень домігся успіху. Ще китайських дітей не хвалять по кожному приводу, тільки за серйозні досягнення. Загалом, китайське виховання м'яким не назвеш.

В Єгипті ніхто спеціально не готується до батьківства

Книги з виховання взагалі в Єгипті не продаються. Місцеві батьки радше покладаються на інтуїцію і поради старших. Ще в Єгипті ніхто не миє підлоги пару раз на добу зі спеціальним засобом і не бігає з кожним чихом до лікаря. Зате там справжній культ дітей. Ніхто в літаку не буде обурюватися через крик немовляти або істерики п'ятирічки в ресторані.