Говорять, що східні шлюби — найміцніші. І варто брати з них приклад. Ну, знаєте, з легальною полігамією і без нестачі грошей, ще й не так жити можна.
Міцний шлюб — це ще не означає щасливий. Покажіть мені хоча б одну сім’ю, в якій була б любов, така, як багато років тому. Де ніхто і ніколи не порівнював партнера з іншими, не замикався над тим, щоб кинути спільне життя, де б не було розчарувань і заздрості.
Філософи давно казали — те, що у тебе є, ти зовсім не цінуєш. І лише остаточно втративши це, ти, можливо, заплачеш. А можливо, зітхнеш і згадаєш істину про те, що все, що відбувається, — на краще.
Чи є рецепт щастя? Яким чоловіком потрібно бути, щоб дружина любила тебе все життя?
Якось я почула фразу: «Жінки люблять лише тих, кого не знають».
Але грати все життя чужі ролі в угоду жінці — надто трудна справа. Постійно змінюватися, не впізнаючи себе у відбитку дзеркала, лише щоб уникнути розлучення — це безглуздо. Адекватна людина повинна цінувати вірність, чесність і довіру.
У 20 років любити — це означає пурхати. Закохатися можна хоч у хулігана, хоч у ботаніка. А після 35 любити — це означає довіряти, бути вірним і відчувати підтримку та розуміння. Це любов іншого рівня. Більш усвідомлена.
Не можна її плутати з метеликами у животі, з гормональним сплеском, з бунінським сонячним ударом. Коли земля йде з-під ніг і важко дихати.
Якщо вас у шлюбі поважають — це і є любов.
Я зібрала кілька цікавих східних висловлювань мудреців про те, чому любові так тісно у шлюбі. Вони змушують задуматися:
«Любов, яка не оновлюється щодня, перетворюється на звичку, а та своєю чергою — на рабство».
І ще одне прислів’я, побудоване на метафорах, яке, на мій погляд, описує те, чого не вистачає людям у шлюбі: це свободи.
«Шлюб — це як обсаджена фортеця: ті, хто всередині, хотіли б з неї вибратися, а ті, хто зовні, хотіли б у неї увірватися».
Чоловік і жінка, одружившись, починають вважати один одного приватною власністю. Людьми, яким можна диктувати, як жити, з ким спілкуватися і що планувати на майбутнє. Цей тиск ускладнює все.
Діти, побут, спільна відпустка. Люди зростаються, як сіамські близнюки, і не можуть зробити крок без схвалення іншого. Я бачила такі пари — жалісно. Він телефонує їй, щоб дізнатися, брати гречку чи макарони, сам не може прийняти рішення. Цей епізод — явно не про щасливий шлюб. Враження — як від кімнати з затхлим, спертим повітрям, яку хочеться провітрити.
Але наші жінки чомусь переконані — свободу чоловікам давати не можна. А то домашню адресу забудуть.
«Ти ніколи не перетнеш океан, якщо боїшся втратити з поля зору берег».
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!