«Я втріскалася в хлопчиська», - таке повідомлення я недавно відправила подрузі. І тільки трохи згодом, десь в середині нашої з нею розмови, я звернула увагу на слова «втріскалася» і «хлопчисько». Я була схожа на себе 15-річну, коли схвильовано чекала дзвінка на стаціонарний телефон, інформує Ukr.Media.
Я не збиралася передавати цьому хлопцеві записку під час уроку, щоб оцінити його зацікавленість мною. Я не збиралася перевіряти, він скаже «так» або «ні», щоб дізнатися, чи буде він зі мною зустрічатися.
Тим не менш, зі мною це сталося: помірно розумна, досить здатна 31-річна дівчина почала говорити словами старшокласниці - коли справа дійшла до того, що я втріскалася і кинулася до людини протилежної статі. Мені подобається думати, що я подорослішала і все ж зараз я нервую з-за цього хлопчиська - вибачте, чоловіки.
Що означає проявляти трохи романтичного інтересу до іншої людини, який перетворює нас в лемішку, нездатну до логічного мислення?
Не намагайтеся заперечувати це. Це трапляється з усіма нами. Ми потіємо, ми відчуваємо, що інтерес вібрує по всьому нашому тілу. Повідомлення, навіть найпростіші кшталт «ОК», починають піддаватися надмірному аналізу. «Що саме означає «ОК»?». Я з нетерпінням чекаю якоїсь форми спілкування, але тепер це не дзвінок по телефону, а листування за допомогою iPhone.
Коли це нарешті відбувається, я швидко беру телефон і вдивляюся в екран. Це він. Я уважно читаю його слова, не раз - а п'ять разів, намагаючись зрозуміти сенс слів «Хочеш зустрітися завтра ввечері?», як ніби ці слова приховують якусь таємницю.
По своїй натурі чоловіки досить прості істоти, чи не так? «Давай зустрінемося» не має іншого сенсу, крім як давай зустрінемося. І все ж я сиджу, намагаючись придумати дотепну і розумну відповідь.
Настає стадія надмірного аналізу. Якщо я занадто швидко відповім, я здамся «занадто потребуючою», як ніби у мене немає свого життя. Але я не хочу і занадто довго тягнути, щоб у нього не з'явилися інші плани. Нарешті я відповідаю, що можу зустрітися і ми ще трохи спілкуємося.
А після того, як ми попрощалися, я наливаю келих вина і повертаюся до розмови, аналізуючи свої відповіді і правильно я все сказала. Я помічаю момент або два, коли сподівалася отримати від нього іншу реакцію.
«Чому він не вміє читати мої думки?», - пишу я подрузі.
«Хлопці дурні», - відповідає вона лаконічно.
А взагалі можна застосовувати слово «втріскалася» в 30 років? Чи є якесь інше, більш доросле слово, яке я можу використовувати для опису ситуації? Може бути, «інтерес»? Як би там не було, ця річ зробила мене дівчиною, яку я зневажаю. Тією дівчиною, яка не може взяти себе в руки. Я занадто сильно дбаю про те, що він думає про моє волосся, одяг, блиск для губ, навіть про мій довбаний педикюр.
Я безумовно знову стала 15-річною. Я щиро рада чути цього хлопця, бо він робить мене щасливою. Він завжди відповідає, навіть якщо це трапляється на наступний день, а коли він не пише більше 12 годин, його відповідь завжди включає вибачення.
Я передивляюся слова на екрані і іноді хочу повернутися назад. Бачите? Мені всього 15 років.
Ось причини, чому закохатися в 30 років - це не те ж саме, що в 15:
1. У 15, якщо вам не відповідають взаємністю, ви можете з'їсти піцу і метаболізувати її через день.
У 30 років ви п'єте вино і проводите наступний день в муках, бажаючи, щоб смерть врятувала вас від похмілля.
2. У 15 років ви розповідаєте подругам про нерозділене кохання і вони все вам співчувають.
У 30 років це буденна історія - у всіх ваших подруг було ще гірше. Ми всі самотні й іноді виглядаємо безнадійно.
3. У 15 років для того, щоб закохатися, потрібно прикладати дуже мало зусиль.
Або, принаймні, саме це я пам'ятаю. У старших класах школи у вас був вибір серед безлічі хлопців були й ви щодня оточені ними. У 30 років необхідно зробити зусилля, виділити час. Кожна розмова може бути останньою, тому що він може в будь-який момент встати і зникнути без всяких пояснень.
4. У 15 років, якщо ви не сподобалися одному хлопцеві, ви завжди можете вибрати іншого.
В 30 років, якщо ви не сподобалися цьому хлопцеві, зустрінете ви коли-небудь когось ще?
5. У 15 років ваші батьки говорять: «У будь-якому випадку ти ще надто молода».
У 30 років мій батько задається питанням, що ж зі мною не так. «Ти думаєш, я зможу поняньчити онуків?».
6. У 15 років все відбувається настільки випадково.
В 30 років, коли вам хтось подобається, відчуття посилюються і ви розумієте, що потрібно негайно щось робити, бо треба було так багато зусиль навіть для того, щоб організувати цю розмову. Максимум - запланувати дату і час побачення. Я змучена і хвилююся.
7. В 15 років життя здається вам вічним, а попереду вас чекає щось набагато більше.
У 30 років ви думаєте: я буду одна на віки віків, чи не так? Моя кішка використовує цей момент, щоб згорнутися поруч зі мною.
8. У 15 років ви свіжа і горда, як павич. Ви непереможна!
У 30 років у вас вже є сиве волосся. Ви турбуєтеся про стан ваших яєчників.
