У буквальному сенсі слова, це наповнення атмосферою того місця або тієї ситуації, в якій ви перебуваєте, повністю їй відповідати, що дозволяє зануритися в певний стан з головою, віддатися йому на всю котушку. Бути «тут і зараз», в реальності того відчуття, почуття, стану, інформує Ukr.Media.
Досягти атмосферності в мистецтві не так просто, завжди є якась відстань між художником, музикантом, письменником і тими, до кого звернене його мистецтво. Тобто автор завжди виступає посередником між умовністю творіння і реальністю. Але його завдання перетворити цю умовність в щось настільки впізнаване, щоб воно не викликало ніяких сумнівів, щоб в ньому не помітно було автора, його прийомів, зусиль, потуг і старань. Досягти такого рівня майстерності важко. Часом неможливо, якщо за творчість береться людина, що не має до нього здібностей. Тоді глядач, слухач і читач бачать із зшитого полотна білі нитки, які незграбно стирчать. І не сприймають полотно як щось атмосферне. Тим часом, справжнє мистецтво завжди атмосферне.
Атмосферним є художній фільм або спектакль, який так полонить глядача, що він стає учасником подій. Як режисер цього досягає? Він показує героїв в тому звичному і природному для них стані, оточенні, світі, в якому вони живуть. Вони природні і впізнавані, і це доставляє глядачеві особливе задоволення атмосферного споглядання і проживання. Недарма такі картини, фільми, вистави, фотографії користуються заслуженим попитом і визнанням публіки.
Ми особливо цінуємо людей, які можуть створити для нас атмосферу свята, атмосферу затишку, атмосферу любові... Будь-яку іншу атмосферу, занурившись в яку, ми відчуваємо глибокі почуття і неймовірні емоції. Ми прагнемо наповнити своє життя такими атмосферними творами мистецтва, місцями, закладами, людьми. Так, і люди теж бувають атмосферними...
Багато хто називає це станом гармонії з собою і світом. Хтось вважає це спокоєм. Хтось - рівновагою. Комусь саме так бачиться щастя. Мені хочеться назвати це станом атмосферності власного життя. Що це означає?
Жити атмосферно - це значить...
• Відчувати її спонтанність і реагувати спонтанно. Тобто бачити безперервну плинність, мінливість життя і власну здатність реагувати адекватно на ці зміни. Що це означає? Коротко кажучи, це означає, плакати, коли сумно, і сміятися, коли радісно. Тобто вести себе найбільш природно в даній ситуації, приймаючи і проживаючи її глибоко і щиро.
Найбільш спонтанними істотами є діти і тварини. Як правило, дорослі люди втрачають здатність спонтанно реагувати на життя. Вони вчаться брехати один одному, лестити, маніпулювати, замовчувати, грати ролі і т.д. Їм це необхідно для досягнення певних цілей.
• Бачити не деталі, а суть. Іноді в житті відбувається дивна ситуація: всі деталі підігнані, правила дотримані, костюми і декорації відповідають часу і місцю, а атмосфери (щастя, радості, любові) немає. Чому? Тому що за зовнішніми декораціями відсутній внутрішній зміст. І навпаки, іноді в повній невідповідності деталей і декорацій на нас сходить дивовижне відчуття атмосферності життя. Це буває тоді, коли ми за особами бачимо душі, в випадкових словах вгадуємо справжні почуття, в награних сценах знаходимо справжній смисл. Іноді він таїться саме в деталях, тільки в деталях іншого роду, непомітних, але прочитуються безпомилково нашим серцем.
• Проживати кожну мить як останню тут і зараз. Ті, хто колись побував в лапах смерті і повернувся назад, знає ціну життя. Він повністю переоцінює своє колишнє життя і радіє кожній її миті. На жаль, не всім це вдається в звичайній ситуації. Ми, як правило, думаємо, що життя нескінченне, що у нас все ще попереду, що можна щось сказати або зробити завтра. Ми відкладаємо найважливіші моменти на якийсь зручний, вдалий день. Ми зберігаємо гарний одяг і посуд, ми не спимо на нових простирадлах і не користуємося красивими предметами, бережемо їх для якихось кращих часів. Це помилка, яка не дозволяє нам досягти атмосферності власного життя. Тільки проживаючи кожну мить як найважливішу, ми можемо відчути в повній мірі її унікальну атмосферу.
• Мріяти. Здатність відриватися від дріб'язкових цілей по задоволенню примітивних потреб в області мрії, допомагає нам відчути піднесену атмосферу руху вперед і вгору. Мріяти не шкідливо, шкідливо не мріяти взагалі. В якійсь мірі мрія - це і є атмосфера. Атмосфера щастя, якого ми хочемо досягти. Кажуть, очікування любові часом прекрасніше самої любові. Так і мрія може бути для багатьох з нас набагато атмосфернішою, ніж здійснення її.
Що нам заважає жити атмосферно?
Іноді відчувати атмосферу власного життя нам заважають:
• Поспіх. Ми весь час кудись мчимо, наздоганяємо, біжимо, залишаючи поза увагою важливі моменти життя, ми грузнемо в другорядному і непотрібному.
• Змагання. Порівняння себе з іншими, конкуренція, бажання обігнати, переплюнути, зробити краще за інших, перемогти, досягти висоти і визнання наших заслуг ввергає нас в безперервний марафон за чужими скарбами. Ми біжимо з атмосфери свого життя в чужу нам атмосферу чиїхось очікувань, соціальних стандартів і т.п.
• Страх. Страх бути собою: простим, щирим і спонтанним, таким, яким уродився і яким тобі найкомфортніше бути. Страх не досягти мети. Страх залишитися на самоті. Страх помилитися. Страх майбутнього, минулого. Страх смерті. Взагалі будь-який страх сковує нас і не дає насолоджуватися моментом сьогоднішнього життя.
Жити атмосферно - це позбутися від того, що заважає дихати, думати, мріяти, рухатися вперед і вгору, любити, відчувати. Жити атмосферно - кращий спосіб життя. Він дозволяє занурюватися в нього з головою і отримувати від цього ні з чим не порівнянне задоволення, які б бурі і негоди не вирували в нашому морі.
