Ми колись бачили їх через звичайне вікно.

Колись з наших вікон було видно космос. І зірки. І планети — Марс, Венера і навіть Юпітер із Сатурном. Так-так, з наших вікон було видно найдальші планети — навіть ті, які сьогодні не видно в найсучасніший телескоп. А ми колись бачили їх через звичайне вікно, інформує Ukr.Media.

Ми всі були трошки космонавтами. Розробниками, дослідниками, першовідкривачами. Ми всі щось майстрували. Майстрували космічні кораблі та літаки. Майстрували на дачах, у гаражах, на балконах, на столах, завалених різними залозками. Майстрували діти й дорослі. Діти майстрували іграшкові ракети та літаки, а дорослі — справжні.

Кожен другий дядько в запраній майці й розтягнутому трико, який зараз грає в доміно у дворі, був майстром, міг виточити на звичайному токарному верстаті таку деталь, яку сьогодні можна виготовити не на кожному заводі.

Ми читали Техніку молоді, Науку і життя. Ми дивилися науково-популярні передачі.

Що ми дивимося тепер? Безглузді ток-шоу і повні жорстокості серіали. Що ми читаємо? Нічого. Що ми майструємо? Що сьогодні видно з наших вікон?

З наших вікон сьогодні видно двори, заставлені іномарками та вікна протилежних будинків — більше нічого.

В кого ми перетворилися?

Ми перетворилися стадо, яке працює на господарів за їжу. Так-так, саме так — половина країни заробляє тільки на їжу та оплату даху над головою. А друга половина відрізняється від першої лише тим, що крім їжі й житла купує ті самі іномарки. А найбагатші — яхти.

Чим ми відрізняємося від тварин?

Людина відрізняється від тварини тим, що створює своїми руками навколо себе новий світ.

Людина бере звичайну палицю і перетворює її в інструмент. Бере ще одну палицю і робить вже більш складний інструмент. І так, поступово удосконалюючи свої інструменти й вибудовуючи навколо себе свій власний світ, людина досягла космосу.

Але перш, ніж взяти палицю і перетворити її в перший інструмент, людина бачила образ цього інструменту, якого ще не існувало. Перш, ніж полетіти в космос, людина вже бачила цей політ, задовго до його здійснення.

Саме тому ми колись бачили у свої вікна Марс і Венеру, Юпітер і Сатурн — бачили більш виразно, ніж в будь-який телескоп. Ми бачили майбутнє. Ми бачили образ майбутнього, яке хотіли створити. І ми його створювали. І тому ми були людьми — творцями, творцями нового світу.

Сьогодні ми, як тварини, просто живемо в навколишньому середовищі. Тварини нічого не створюють — вони просто живуть в навколишньому світі, добувають собі їжу, сплять і розмножуються. Ми стали такими ж, живемо серед речей, створених не нами, заробляємо на їжу, дивимося телевізор і лягаємо спати.

Ми більше не будуємо навколо себе новий світ — ми задовольняємося існуючим, який рік від року стає все примітивніше і разом з яким все примітивніше стаємо ми.

Ми більше не бачимо в наших вікнах ні космосу, ні зірок, ні далеких планет. Тільки двори, заставлені іномарками та вікна протилежних будинків.