Діти не мають внутрішніх ресурсів, аби самостійно впоратися з травматичним досвідом, тож часто переносять його руйнівні наслідки у доросле життя. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Journal of Social and Personal Relationships, ці болісні переживання здатні залишати глибокі рубці, які згодом підточують нашу здатність будувати здорові та щасливі романтичні стосунки.
Команда сімейних психологів із Університету Джорджії опитала понад 200 гетеросексуальних пар, попросивши їх розповісти про важкий досвід юності — домашнє насильство, емоційну холодність, розлучення чи смерть батьків.
З’ясувалося: що більше потрясінь людина пережила в дитинстві, то вищою є ймовірність того, що в дорослому віці вона стикатиметься з самотністю, депресією та тривожністю. Учені зазначають, що ці негативні наслідки неминуче просочуються в міжособистісну сферу, значно ускладнюючи підтримку романтичних зв’язків. Зокрема, людям із непростим дитинством набагато важче відкрито спілкуватися, виражати ніжність і конструктивно вирішувати конфлікти з коханими.
«Дитячі негаразди створюють своєрідний ефект "внутрішньої зношеності", який ми часто навіть не помічаємо у щоденній метушні, — пояснює авторка дослідження Аналіза Арройо у своїй заяві. — З часом цей хронічний стрес починає бити не лише по нашому власному добробуту, а й по здоров’ю наших стосунків».
Дослідники також виявили вкрай цікаву гендерну динаміку. Жінки частіше страждають від ментальних проблем, спровокованих дитячими травмами, через що їхні партнери схильні нижче оцінювати якість такого союзу (що цікаво, у зворотному напрямку це не працює).
За словами команди: «Жінки можуть стикатися з глибшими психологічними наслідками, що, у свою чергу, б’є по сприйняттю стосунків — як ними самими, так і їхніми обранцями».
Крім того, оскільки суспільство з ранніх літ привчає дівчат пов’язувати власну цінність та ідентичність із наявністю пари, ті жінки, чиї комунікативні навички були підірвані ще в дитинстві, усе одно тягнуть на собі емоційний тягар відповідальності за збереження партнерства. А це лише поглиблює кризу.
Та є й світло в кінці тунелю. Психологи наголошують, що тренінги соціальних навичок, парна терапія та програми психоедукації для закоханих — це потужні й доступні інструменти. Вони допомагають людям із болісним минулим розкрити свій потенціал, розвинути емоційний інтелект та побудувати справді міцні зв’язки.
«Пари абсолютно точно можуть зміцнити свій союз, вивчаючи та практикуючи навички здорової взаємодії. Особливо тоді, коли обоє готові працювати над собою та зростати», — підкреслює співавтор дослідження Евін Річардсон.
У свою чергу, такі гармонійні, оновлені стосунки перетворюються на самостійний інструмент зцілення — міцний фундамент, на якому остаточно загоюються старі рани.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!