Прийшов час поговорити про те, як важко доводиться розумним жінкам. Тут взагалі все складно.
Їм всі заздрять
Причому навіть тоді, коли в їхньому житті нічого особливого не відбувається. Так, їм заздрять в той момент, коли вони отримують чергове підвищення, але і просто так, на рівному місці, теж заздрять. Тому що у них є ресурс, якого немає в інших: якщо їм чогось бракує, вони завжди можуть це отримати, тому що вони розумні. Додаткова освіта? Запросто. Ще одна іноземна мова? Легко! Мистецтво інтриг і маніпуляцій теж їм підвладне. Та вони просто всемогутні! Насправді ні, звичайно, але багато хто в це вірить. Серйозно, інформує Ukr.Media.
Вони здаються людям гордовитими
Навіть якщо у них немає звички вказувати людям на їхні помилки, їх все одно вважають зарозумілими особами. Вони завжди праві і можуть довести це. Їх неможливо перемогти: залізобетонна логіка, неспростовні аргументи і гостра мова — у будь-якій полеміці вони використовують свій розум на всю котушку, і нікому не подобається завжди їм програвати. Більше того, деяким людям здається, що вони використовують їх в якості фону, щоб їх розум яскравіше сяяв на тлі їх непрохідної дурниці. Що, звичайно, зовсім не так: вони ж розумні і розуміють, що нікому не подобається виглядати ідіотом. Але це той випадок, коли мозок, по-перше, в кишеню не сховаєш, а по-друге, в чужу голову не вкладеш. На жаль.
У них немає права на помилку
Їм її не пробачать, і вони це знають, причому з самого дитинства: мама, напевно, не раз казала їм, що соромно отримувати погані оцінки при такому розумі: не настільки обдаровані діти можуть собі таке дозволити, а ти не можеш — тобі ж неважко блискуче вчитися, а значить, тобі лінь. Рівно те ж саме їм твердять вчителі, потім викладачі в інституті, потім начальник на роботі — і вони розуміють, що всі, рішуче всі чекають від них тільки видатних результатів. І намагаються відповідати. Нічого хорошого в цьому немає, зрозуміло, тому що це прямий шлях до перфекціонізму, який добряче попсує їм життя.
Вони тримають у вузді свої почуття
Є ситуації, в яких слід було б перестати думати і дати волю своїм емоціям, але вони цього зробити не можуть: звичка все аналізувати, розбирати на частини і розставляти по поличках не покидає їх ніколи. У підсумку кожна їхня емоція спочатку піддається глибокому аналізу, і після нього вони, як правило, вирішують, що висловлювати її не варто з ряду причин. Рефлексія — заняття корисне, але добре б знати міру. У них з цим труднощі, що і призводить згодом до блокування почуттів: вони аналізують їх замість того, щоб просто переживати.
У них синдром самозванця
Це не кокетство і не помилкова скромність. Просто вони насправді думають, що їх досягнення взагалі нічого не варті. Вони думають, що займають чуже місце і інші впоралися б з їх роботою набагато краще. Вони думають, що навколо повно людей набагато розумніших за них. Тобто розумні жінки дійсно часом вважають себе самозванкою — людиною, яка всіх обманює і досягла успіху зовсім незаслужено. Це хитра пастка мислення, і потрапляють в неї тільки дійсно талановиті, обдаровані і розумні люди.
Вони песимісти
Їх схильність все аналізувати грає з ними злий жарт і в цьому випадку: їм притаманний песимізм, а оптимізм, на їх думку, — лише результат необізнаності. У краще вірять тільки дурні, а розумні люди дають собі завдання подумати про майбутнє і розрахувати всі ризики, приблизно так вони думають. Проблема в тому, що звичка постійно готувати «план Б» на випадок локального апокаліпсису призводить до того, що вони починають чекати гіршого завжди.
Вони не отримують підтримки
Ми вже казали про те, що багато хто вважає їх гордовитими, і тому, звичайно ж, не поспішають підтримати їх у важкій ситуації. На щастя, так вважають не всі, але на підтримку оточуючих вони все одно не можуть розраховувати. А навіщо їм підтримка, з таким-то розумом? Вони найкраще всіх все розуміють і, звичайно ж, самі розберуться з усіма проблемами — приблизно так мислять ті, до кого вони звертаються за допомогою. Люди просто не вірять, що у них, таких рідкісних розумниць, може не бути ресурсу для вирішення проблем — це раз. А два — деякі серйозно думають, що вони не вправі давати їм поради. І взагалі, краще не ганьбитися — вони ж самі напевно вже додумалися до того, що вони можуть їм сказати.
Їх ніхто не розуміє
А якщо вони все-таки активно просять підтримки, то допомогти розумним жінкам все одно ніхто не може. У дуже багатьох людей взагалі серйозні проблеми з висловленням співчуття — іноді просто потрібно побути поруч і метафорично взяти людину на ручки, але це мало хто розуміє. Підтримкою вважається дієва порада, але єдина порада, яку можуть дати їм, звучить як «миші, станьте їжачками». Їм пропонують «бути простішими і не морочитися». Перестати думати. Ніхто не розуміє, що порада «просто перестати про це думати» звучить для них «станьте на п'ять сантиметрів нижче зростанням». Чудово!
І вони розуміють небагатьох
Тобто правильніше буде сказати: вони приймають небагатьох, тому що вчинки людей і мотиви цих вчинків вони читають, як відкриту книгу. Але от прийняти це не можуть. Їх дратує манера багатьох наступати по 100 разів на одні й ті ж граблі. Їх дратує небажання багатьох людей думати хоча б на крок вперед і розраховувати наслідки своїх вчинків. Ну і, звичайно, вони не можуть спокійно приймати чужу дурість. Вона миттєво виводить їх з рівноваги. Ну як так можна?!
Їм складно будувати відносини з чоловіками
Тому що вони проникливі і бачать їх наскрізь. Теоретично, це повинно було б полегшити їх життя, але на ділі тільки ускладнює: вони готові розглядати в якості партнерів тільки і виключно розумних чоловіків, а у них та ж купа проблем, що і у них, плюс додаткові, чисто гендерні заморочки. У підсумку їм або нудно з чоловіком, або їх відносини перетворюються в битву розумів, і плюс в цьому є тільки один: їм завжди є на кому повправлятися.
З іншого боку, коли вони все-таки знаходять «свого» чоловіка, їм дістається найкращий чоловік у світі: не тільки розумний, але й добрий, ніжний і дбайливий. Бо (дивись попередні пункти) в ньому вони шукають те, чого їм бракує: підтримка і розуміння. Правда, їм знову всі заздрять. Ще сильніше, ніж раніше.
